Останніми роками спостерігається стійка тенденція до зменшення обсягів надходжень збору за геологорозвідку до державного бюджету. Підприємства НАК „Нафтогаз України”, що працюють у вказаних регіонах, сплатили у 2007 році 46% від загального обсягу збору по Україні, у 2008 році – 33 %, а в першому півріччі 2009 року – лише 29 %. Заплановані надходження збору до бюджету на Полтавщині недовиконані на 206,8 млн. грн., на Харківщини – на 207,9 млн. грн.
Податкові органи за згодою Мінфіну широко практикують розстрочення платежів при справлянні збору. Терміни боргових зобов’язань постійно переносяться, порушуються умови укладання договорів між філіями ДК «Укргазвидобування» компанії «Нафтогаз України» і податковими інспекціями.
Накопичуються та збільшуються і без того чималі податкові борги. У Полтавській області надано розстрочок в обсязі 45,9 % від загальної суми нарахованого збору, а сам борг зріс у 7,7 раза. Геологорозвідувальні підприємства Харківської області мають погасити розстрочки на суму більшу, ніж заробили, – 109,7 %, тобто борг зріс у 1,8 раза.
Справляння збору здійснюється в умовах недосконалого та суперечливого законодавства. Відсутні навіть чіткі правила постановки на облік платників збору. Отже, немає вичерпної інформації про суб’єктів геологорозвідувальних робіт, що ускладнює проведення звірки видобутих корисних копалин.
Аудитори виявили, що на обліку в податкових органах відсутні 442 надрокористувачі, які мають відповідні дозволи. А якщо вони не стоять на обліку, то не підтверджують видобуток корисних копалин і не сплачують до бюджету відповідний збір. Через це збитки бюджету становили 1 млрд. 267,4 млн. гривень.
Відсутність взаємодії у проведенні спільних перевірок і обміні інформацією між податківцями та інспекторами Держгеології також негативно позначається на справлянні збору до бюджету. Інспекція геологічного контролю перевірила філію «Полтаванафтогазвидобування» ДК «Укргазвидобування» та виявила розбіжності у видобутку природного газу між зведеними даними підприємства та даними державного балансу запасів корисних копалин. Різниця становила 10 мільйонів кубів газу! Проте матеріали перевірки до податкових органів інспекцією не передані, через що бюджет недорахувався 220 тис. гривень.
Аудитом Рахункової палати виявлено недоліки і в роботі служб, які повинні контролювати використання надр. Так, місцеві державні екологічні інспекції та управління Держгірпромнагляду виявляють підприємства-порушники, що самовільно використовують надра (переважно підземні води), і роблять відповідні приписи про обов’язкове отримання дозволу на проведення робіт. Однак майже 90 відсотків цих підприємств продовжують використовувати надра без відповідних документів. Механізм нарахування збитків за такі порушення у законодавстві відсутній. У результаті мільйони гривень не доходять до держбюджету.
