22‑го грудня близько двохсот мешканців селища, переважно пенсіонерів, вимагали від місцевих депутатів негайного скасування тарифу на воду в 10 гривень. Народні обранці сесію провели відкрито, але слухати представників громадськості не захотіли. Утім, завищений тариф пообіцяли скасувати через два місяці.
Літр води чи пачка цигарок?
Коли у селищі підняли тариф на воду до 10 гривень за куб, соціального вибуху це не спричинило. Чи то новосанжарці на той час були заклопотані іншими справами (вересень: городи, консервація, домашнє господарство), чи то аргументи селищного голови Андрія Реки видавалися переконливими:
— Ну що таке 10 гривень? Пачка цигарок і та дорожче коштує!
Порівняння, звичайно, цікаве. Щоправда, далеко не всі споживачі води у Нових Санжарах палять. Та й прив’язувати вартість води до ціни на цигарки — ідея досить-таки оригінальна. Менше з тим, більшості новосанжарців цього аргументу вистачало. Проте знаходилися серед них і такі, які стверджували: тариф невиправдано завищений. Найбільш активною виявилася мешканка Нових Санжар Галина Курило. Вона була першою з тих, хто отримав на руки калькуляцію на тариф і уважно його вивчив. За словами активістки, у калькуляцію заклали стільки зайвого, що тариф можна було б зменшити мало не вдвічі (при бажанні депутатів). Але вони чи то не надто уважно вивчали розрахунки, чи то на них також подіяв «цигарковий» аргумент Андрія Олександровича, але бурхливого обговорення на сесії питання підняття тарифу не отримало. І новосанжарці почали платити 10 гривень замість 5,16.
До тарифу на воду потрапила оплата мобільного зв’язку і мертві душі
Скоріш за все, про підвищення тарифу незабаром би забули, якби не наполегливість згаданої вже Галини Курило. За її словами, вона намагалась достукатись до керівництва селищної ради, але безуспішно. Зверталась до районної ради та райдержадміністрації, прохаючи допомоги та підтримки із єдиною метою: довести, що калькуляція була складена невірно, а прийнятий тариф — завищений. Врешті-решт наполегливість активіста принесла результат: розрахунком тарифу на новосанжарську воду зацікавились у Антимонопольному комітеті України.
9‑го грудня Адміністративна колегія Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України визнала дії Новосанжарської селищної ради, яка затвердила необґрунтовані та завищені тарифи, антиконкурентними. І зобов’язала селищну раду в двомісячний термін скасувати своє попереднє рішення та встановити економічно обґрунтовані тарифи на послуги з централізованого водопостачання.
Оскільки із повною версією рішення АМКУ були ознайомлені далеко не всі новосанжарці, активісти вирішили усунути цю прогалину. І 18‑го грудня у кінотеатрі «Нові Санжари» зібралися представники громадськості, близько ста п’ятдесяти чоловік. Послухати правду про ціну на новосанжарську воду прийшли переважно пенсіонери, деякі — досить похилого віку.
Галина Курило ознайомила людей із практично повною версією рішення антимонопольного комітету, зупиняючись на особливо цікавих для громадськості моментах. Так, зокрема, з’ясувалося, що у тариф на воду закладена і така стаття витрат, як поповнення мобільного телефону: 12397 гривень.
— Це виходить, кожному слюсарю видають картку поповнення рахунку! — резюмує Галина Василівна. Люди у залі хитають головами.
Крім того, у розрахунки врахована інфляція у розмірі не 10, не 20, а, на хвилиночку, — 40 %! Також у тарифі врахована заробітна плата працівників комунгоспу за штатним розписом — тобто на 22 особи. Хоча реально у організації працює лише 16 чоловік. Вказав АМКУ і на дивну невідповідність: один із автомобілів комунгоспу (за даними самого підприємства) цілий рік не використовувався. Проте у калькуляції прописані кошти і на його ремонт, і на заправку пальним. І це — ще не всі зауваження комітету.
Підсумовуючи прочитане, Галина Курило зауважила, що комунальне підприємство порушення визнає, проте повідомила присутнім, що селищна рада планує скасовувати тариф у 10 гривень не одразу після рішення АМКУ, а через два місяці.
— Ми переконані, що депутати спочатку повинні скасувати невиправдано високий тариф у 10 гривень і повернутися до старого — у 5,16. А потім уже скласти нову калькуляцію, обговорити її за участю громадськості і вже потім затвердити новий тариф, — зазначила громадський активіст.
Для любителів статистики також навели динаміку росту цін на воду у Нових Санжарах: 2009 рік — 2,05 грн., жовтень 2009 року — 2,50, січень 2011 — 3,50, жовтень 2011 — 5,26, вересень 2014 — 10,00. За п’ять років — у п’ять разів.
— У той же час у Кобеляках лише з 1‑го січня вода буде по 7,38! А у нас уже цього року — по 10! — обурюються люди.
— Так у нас не вода, а кофе тече! — сміються жіночки у залі.
Після обговорення питання представники громадськості проводять коротку нараду і вирішують іти до селищної ради, щоб вимагати від депутатів негайного скасування завищеного тарифу. Щоправда, доходять не всі, але близько шістдесяти чоловік таки дістаються ради. До них виходять заступник селищного голови Валентин Івашина та секретар селищної ради Валентина Олянич. Валентин Миколайович вислуховує візитерів і пояснює: відмінити тариф одразу не можна, тому що це призведе до банкрутства комунгоспу.
— Якщо ми зараз повернемося до тарифу 2011‑го року, підприємство просто стане! — говорить заступник селищного голови. — Нам потрібен час, щоб розробити новий тариф, який відповідає сьогоднішнім реаліям! У будь-якому випадку впродовж двох місяців ми проведемо сесію і виконаємо рішення АМКУ, але зробити це одразу — значить поховати комунгосп.
Людей пояснення не надто заспокоюють. Представники громадськості складають листа, у якому вимагають скликання сесії у найближчий понеділок і розгляду на ній питання про відміну завищеного тарифу. Сесію вимагають провести відкрито у якомусь із приміщень комунальної власності. (Як правило, сесії селищної ради відбуваються у не надто просторому кабінеті голови – авт.) Листа підписують 57 чоловік.
Відкрита сесія: замість скасованого тарифу — протистояння та бійка
Селищна рада дійсно скликає сесію на понеділок 22‑грудня. Місцем проведення її обирають… приміщення комунгоспу. Мовляв, питання стосується комунальників, там його і слід розглядати. Жителі Нових Санжар, які о 14:00 збираються біля селищної ради, спочатку відмовляються йти на сесію до комунгоспу.
— Нас же зумисне хочуть ввести у протистояння із працівниками комунгоспу! Мовляв, скасують депутати високий тариф — комунальники недоотримають грошей. А винні будемо ми! — попереджає одна з активістів.
Проте після тривалого обговорювання люди вирішують таки йти до комунгоспу. Процесія пенсіонерів розтягується на кількасот метрів, а відстань до установи вони долають хвилин за двадцять. Уже на місці люди з’ясовують, що приміщення, де має пройти сесія, може вмістити чоловік сто. А бажаючих — близько двохсот. У результаті всередину протискаються частина громадських активістів, депутати і деякі працівники комунгоспу. При цьому частині людей (доволі похилого віку) доводиться стояти у суцільній тисняві. Пенсіонери згадують про «оселедців» у банці та дивуються: чому відкриту сесію не могли провести, приміром, у кінотеатрі?
Сесія розпочинається у досить напруженій атмосфері. Люди звинувачують депутатів у тому, що ті, не вивчаючи питання, проголосували за нічим не обґрунтований тариф. Депутати, у свою чергу, вороже зустрічають прихід на сесію громади.
— І ти теж сепаратист? — напівжартома питає одного із активістів депутат Сергій Ворошило. — Ти проти кого прийшов воювати?
Валентина Олянич оголошує, що на сесії присутні двадцять депутатів. Вони спочатку досить швидко скасовують рішення селищної ради про плату за заміну водяних лічильників. Потім переходять до питання тарифів. Валентина Григорівна читає резолюючу частину рішення АМКУ і знову констатує: рішення селищна рада відмінить, але не раніше, ніж комунгосп розробить новий тариф. На це вона має два місяці. Галина Курило прохає головуючу зачитати ту частину рішення АМКУ, де перераховані порушення. Депутати починають обурюватись і протестувати проти цього. Тоді один із народних обранців, Олександр Дерев’янко, бере слово і прохає головуючу таки прочитати.
Валентина Олянич читає хвилин десять. У приміщенні стає душно. У Валентина Івашини підіймається тиск.
— Навіщо ми все це слухаємо?! — обурюється одна з депутатів. — Людині вже погано стало!
Валентина Олянич припиняє читати текст рішення. Тоді це за неї робить Галина Курило. Депутати підіймають крик: «Ти хто така?! Шо ти нам читаєш?! Ми це й без тебе знаємо!»
Заступника селищного голови вузьким проходом між рядами виводять на свіже повітря. У цей час депутати нібито голосують, але за що — у суцільному гаморі не зрозуміло. Ясно тільки, що тариф у десять гривень не відміняють. За Валентином Івашиною залу засідань намагаються полишити інші депутати. У проході їх блокують представники громади, переважно жінки. Сергій Ворошило намагається відштовхнути когось із активістів, хтось штовхає його, відбувається коротка сутичка, після якої депутат ледь не падає на спину. Але потім таки прориває ряд людей і виходить надвір. За ним прямують колеги. Михайло Постольник довго пояснює виборцям, що тариф депутати скасують, але пізніше. Його запитають, чи читав він рішення АМКУ.
— Звичайно, читав! Є там порушення — хай відповідні органи притягують до відповідальності! Але не на сесії це вирішувати! — зауважує депутат.
Обидві сторони розходяться незадоволеними. Депутати вважають, що представники громадськості фактично зривали сесію і ображали ні в чому не винних обранців. Люди, які прийшли на сесію, дивуються тому, що громадянам на засіданні не дають права голосу і не бажають слухати навіть поважних і літніх людей.
Наразі представники селищної ради запевняють, що калькуляція нового тарифу буде обов’язково обговорена із громадськістю. Представники громади залишаються переконаними у тому, що сільські депутати не можуть ігнорувати думку своїх виборців.
— Якщо ми не маємо права виступати на сесії і спричиняємо дискомфорт депутатам, тоді ми зберемо громаду у більш зручному для цього приміщенні та запросимо депутатів до себе! — говорить один із активістів.
Так, у найближчу неділю, 28‑го грудня, о 14:00 у Нових Санжарах мають відбутися громадські слухання, на які планують запросити депутатів та керівництво селищної ради. Можливість таку законодавство України теоретично дає.
«Стаття 13 Закону України про місцеве самоврядування в Україні»
Громадські слухання
1. Територіальна громада має право проводити громадські слухання: зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.
