Новосанжарські волонтери знову побували у Щасті, Трьохізбенці, Новоайдарі та Бахмутівці. Цього разу поїздка була неспокійною. Упродовж усього волонтерського маршруту тривали осбтріли та бої із сепаратистами.
Минулого тижня волонтер Юлія Солодка з водіями Віталієм Ранюком та Сергієм Коєвим здійснили чергову поїздку на Схід із гуманітарним вантажем. Маршрут руху волонтерів проліг через населені пункти Геївка, Щастя, Новоайдар, Трьохізбенка, Бахмутівка.
У цій мандрівці волонтери відвідали не лише знайомих бійців, але і зустріли кілька «знайд», тобто солдатів, про яких раніше не знали і відвідали вперше. Одному з них, Тарасу Касичу, передали бронежилет від Миколи Харченка, директора «Елеватора «Чиста криниця». Одягом же вояка забезпечили волонтери.
Цього разу із волонтерами на Схід повернувся після відпустки їх добрий знайомий Денис Жовтяк. Йому та побратимам волонтери завезли 1,5 тонни пілетів, які передав із Малої Перещепини підприємець Гарбузов.
Окрім пілетів волонтери відвезли солдатам 2,5 тонни харчів. Розвозили їх у ті частини, де перебувають новосанжарські солдати Юрій Івко, Андрій Писаренко, Іван Качмар, Віталій Дігтяр, Володимир Кравченко, Микола Потягов, Сергій Бражко, Іван Бодак. Ваню волонтери традиційно зустріли на так званому «Кемпінгу». Встигли розвантажити привезене, трохи поговорили із хлопцями і навіть зробили кілька знімків. А через півгодини після цих відвідин Іван Бодак зателефонував до волонтерів і повідомив, що «Кемпінг» інтенсивно обстрілюють, у його частині є поранені, зокрема, один із хлопців, який півгодини тому говорив із новосанжарцями.
— Обстріли були весь день. Ми скільки їздили, то вибухи чули постійно, — згадує Юлія Солодка. — Наші «гноми» два дні не виходили з бліндажів, так їх накривали.
Цього тижня поїздок до воєнної зони волонтери не планують, скінчився накопичений запас продуктів. Тому будь-яка допомога з боку мешканців району буде доречною. Волонтери сподіваються і на активність сільських рад, які вже кілька разів проводили продуктову «мобілізацію».
Звісно, не продуктами єдиними допомагають волонтери фронту. Везуть бійцям усе необхідне: сокири і молотки, гвіздки і телефонний кабель, паяльні лампи і бензопили. Доки ми спілкуємося з Юлією, підходить одна із мешканок Зачепилівки. Вкидає до картонної скриньки 100 гривень і говорить, що завтра чоловік привезе 16 топорищ для сокир. Обіцяє також передати солдатам картоплі. Потім поруч проходить молода мама, яка везе на саночках дівчинку років 2‑х. Малеча встає із саночок, бере у мами 20 гривень і вкидає до скриньки.
— Мама дитину правильно виховує, — коментує волонтер.
Допомагають армії й пересічні громадяни, і підприємства. Так, за словами волонтера, у новосанжарському «Червоному промінні» бійцям шиють маскувальні халати. А у школах району діти плетуть маскувальні сітки.
— Хлопцям зараз дуже складно. І наша допомога потрібна їм як ніколи. Ось щойно підходила мама Вані Бодака. Сказала, що дзвонив син. Каже, наші хлопці зараз відстрілюються по коліна у гільзах! Їм там зараз важко, але вони тримаються. Наше завдання — допомогти солдатам усім, що в наших силах!