Осередок молодіжної організації «Сокіл» провів у Нових Санжарах благодійний показ фільму про волонтерів. Глядачі мали можливість віддати честь і шану новосанжарським учасникам АТО та зібрати кошти на потреби фронту.
21‑го січня в кінотеатрі досить людно, зал на три четверті заповнений. Тут є представники як молодшого, так і старшого покоління. Та найбільше зібралося школярів 8 — 11 класів. Ще на вході можна було пожертвувати гроші на благодійність у скриньку, яку надійно тримав в своїх руках один із «соколят».
О пів на третю дня захід розпочав Георгій Сьомін, голова організації МГО «Сокіл» у Новосанжарському районі.
— Нововосанжарці, ми хочемо сьогодні вам показати фільм «7 годин до війни». Він про роботу наших волонтерів, які спочатку забезпечували майданівців під час Революції Гідності, а тепер стали своєрідними ангелами, які забезпечують українських солдатів усім — від продуктів до одягу.
Також Георгій уточнив:
— Якщо в зал прийшли несвідомо або не за власним бажанням, то можете вийти, доки не почався фільм.
На цю пропозицію ніхто не відгукнувся. На екрані починають мелькати кадри фільму про «Полтавський батальйон небайдужих». Розповіді волонтерів про будні, складнощі, втрати і радощі, яким теж знаходиться місце. Фільм наповнений щирістю та відчайдушним бажанням допомогти своєму народу та Батьківщині в цей непростий час.
Та, мабуть, не всіх так глибоко схвилював фільм. На останніх рядах ішли жваві обговорення, хтось більше клацав телефоном, ніж дивився фільм. Хвилин за 20 до закінчення фільму зал почав порожніти. Спочатку на вихід попрямували кілька чоловік, потім вийшли цілі класи. Одна з глядачок, дивлячись на це, зауважила, ніби виправдовуючи нетерплячих:
— Фільм дуже довгий вибрали, дітям важко всидіти стільки часу.
По закінченні фільму Георгій Сьомін прокоментував це так:
— Залишилися найсвідоміші люди. І це правильно. Я ще на початку закликав вийти тих, хто прийшов сюди несвідомо чи під примусом. Головний заклик цього заходу — не будьмо байдужими! Байдужість убиває.
Та на цьому захід не закінчився. На сцену були запрошені три новосанжарські учасники АТО: Роман Зимівець і Сергій Іванов з Нових Санжар та Микола Чабан з Соколової Балки. Вони вийшли на сцену під дружні вигуки новосанжарців: «Ге-ро-ї!» Глядачі привітали їх, одночасно підвівшись зі своїх місць. Наші мужні воїни скромно приймали вдячні оплески. Один з них зауважив:
— Волонтери, звісно, молодці, але вони можуть нам допомагати тому, що допомагають звичайні українські громадяни. І ми їм дякуємо за це.
Також солдати подарували Новосанжарському НВК український прапор, підписаний воїнами 93‑ї механізованої бригади. Присутні подарували воїнам гвоздики. Від центральної бібліотеки та «Просвіти» було вручено вишитий портрет Тараса Шевченка, «Кобзар» та теплі речі. Георгій Сьомін подарував солдатам іконки-обереги. Новосанжарським захисникам бажали повертатися з перемогою, живими і здоровими.
За час заходу вдалося зібрати кошти у сумі 902 гривні, які потім будуть передані на потреби фронту.
