Поштовхом для написання цього матеріалу була стаття О. Діденка «Якщо відмовляються сплачувати за надра, то будуть працювати самостійно» («ЕХО» № 5 від 30.01.2015). Читачі тижневика, які систематично слідкують за публікаціями, повинні пам’ятати ряд матеріалів про водопостачання в Бутенках.
Ця епопея бере початок з грудня 2012 року, коли з ініціативи сільського голови Миколи Скрильника пройшли сходки громадян у мікрорайонах Голики, Стрюки, Яйцебаза та в селі Бережнівка. На цих зібраннях сільський голова та директор комунального підприємства «Бутенківське» переконували людей у тому, що ті водогони, які існують в цих мікрорайонах (до речі, побудовані мешканцями за власні кошти, власними силами, без копійки якоїсь допомоги від держави чи інших структур), беруться в користування комунгоспом, бо так треба згідно законодавства. Риторичне питання: кому треба? Про створення комунального підприємства громади дізнались тільки на сходках, хоча воно, виявляється, уже існувало вісім місяців. Людей обурило те, що в них забирають їхнє майно і ще й виставляють непомірні тарифи за ефемерні послуги. Бо ми, бачте, такі недолугі, займались водопостачанням одні п’ятнадцять років, інші — шість, але це нібито незаконно. Почали ми узаконювати наші права. Пустили нас по великому колу бюрократичної машини. Але все поверталось до нашої «рідної» сільської ради. Як говорить наш голова, ми ж робимо для людей добро. Та писали ми по кілька заяв до сільської ради, виконкому з проханням надати нам в оренду земельну ділянку, де знаходиться наше майно: водонапірна башта та будівля з лічильниками обліку. Щоразу відмовляли. Просили дати в оренду артсвердловини. Знову відмова. А як же можна працювати самостійно, коли не дають можливості? А крім того, намагаються тиснути через прокуратуру й міліцію. Дійсно, на двох голів кооперативів було написано заяви від Мостового І. П. про їх незаконну діяльність. Ці заяви розбирались. Усі документи, які є в кооперативах, перевірялись. Та ніяких порушень не виявили. Бо ми працюємо згідно статуту кооперативу й інших документів, які розроблені з допомогою юристів згідно чинного законодавства. А потім, до чого тут комунгосп, коли наші обслуговуючі кооперативи зареєстровані і ми сплачуємо податки. Звітуємось перед статуправлінням. Ніяких претензій до нас ні від кого немає. Ось тільки комунгосп незадоволений.
І ось тепер виникає ще одне питання. Що краще: кооператив, який обслуговує сам себе, до того ж не сплачує нікому зарплати і не вимагає ні від кого дотацій, чи комунгосп, у якого увесь час не вистачає грошей? Кооператив «Бутенківський роднічок» обслуговує 104 двори (230 чоловік), щомісячні членські внески становлять 7 гривень. Кооператив «Більшовик» налічує 128 дворів (270 чоловік), щомісячні членські внески до 1.01.2015 року становили 5 гривень. У зв’язку із зростанням цін на енергоносії внесок з 1.01.2015 становить 8 гривень. Кооператив «Бережнівське джерело» налічує 98 дворів (180 чоловік) з 1.01.2015 року членські внески складають 10 гривень. Але на обслуговуванні цього кооперативу знаходиться ФАП, дитячий садок, школа, які в касу кооперативу не вносять жодної копійки.
Комунальне господарство виставило тариф 10 гривень із людини (для тих, у кого немає лічильника) і збирається збільшувати. Як можна створювати підприємство, яке весь час потребує дотацій та ще й у такий тяжкий час як зараз, щоб отак бездарно розбазарювати гроші? Чи може не бездарно? Невже оті 72 тисячі гривень були б зайвими, наприклад, для хлопців, які зараз сидять у окопах, ризикуючи життям?
А наостанок хотілося б запитати у О. Діденка, яким чином йому вдалося дізнатися, коли буде сесія Бутенківської сільської ради? Бо це у нас таємниця під грифом «особливо таємно». Ні на дошці оголошень, ні де інде такої інформації ніколи немає, хоча по закону мала б бути. І громадяни мають право відвідувати такі засідання. Ми б із задоволенням відвідали його. Можливо, тоді не довелося б писати цей матеріал…
