Специфічний приємний запах кухні відчувається метрів за двадцять від двору Галини Різник. Такі пахощі в українських селах чути, як правило, під час приготувань до весілля, ювілейного дня народження чи іншого гучного застілля. Та зараз у Червоних Квітах, де живе Галина Іванівна, є інший привід для приготування смачних страв. Нині десятки сільських господинь смажать, печуть і варять різні смаколики для українських солдатів, котрі воюють на Донбасі.
Війна на сході зачепила й Червоні Квіти, не дивлячись на те, що село на Полтавщині знаходиться за сотні кілометрів від місця боїв. Руслан Лях, Дмитро Бурмістров, Анатолій Кузьменко, Віктор Бондарчук, Олександр Марусевич, Анатолій Казирід уже кілька місяців як мобілізовані до лав Збройних Сил України. У лютому 2015-го року ще деякі жителі Червоних Квітів, Прогресу, Куст-Кущів пішли до війська. Ті ж, хто залишається вдома, намагаються в міру сил і можливостей допомагати солдатам-землякам. Сільський голова Людмила Рибалко розповідає, що з перших місяців мобілізації місцева громада співпрацює із волонтером Світланою Сергійко.
— Люди вже тричі збирали продукти харчування, — говорить Людмила Степанівна. — Несли все, що вдома є: від консервації до сала і картоплі.
Минулого тижня Петро Слоква, фермер із Червоних Квітів, побував на зустрічі керівництва району з аграріями й волонтерами. Його зацікавила інформація, озвучена жителями Кобеляк, які теж займаються допомогою армії. Жінки розповіли, що возять на Донбас не лише продукти харчування, а й навіть готові страви: печуть пиріжки, готують голубці, квасять капусту. Через кілька днів Петро Слоква привіз кобелячанок у Червоні Квіти, де вони зустрілися із місцевими господинями і обговорили спільний план дій. А конкретніше: розподілили між собою своєрідне меню для солдатів. Червоноквітівські жінки зголосились приготувати кілька сотень вергунів, пиріжків, налисників та галушок.
І робота закипіла. М’ясо для приготування страв виділили Петро Слоква і Тамара Дейнека. Сільський голова Людмила Рибалко взяла на себе координацію дій із збору інших необхідних інгредієнтів.
— Ми з помічницями обійшли і обдзвонили людей, аби вияснити, хто і чим здатен допомогти, — розповідає Людмила Степанівна. — Одні принесли сир, інші борошно, ще хтось — картоплю. Посильну участь у добрій справі взяли всі мешканці Червоних Квітів. Дехто з людей навіть домашні торти приносив.
Куховарити вирішили вдома. Галина Різник, Світлана Шевцова ,Валентина Демченко, Ольга Шишацька, Лідія Казирід, Євдокія Каракуця, Світлана Слоква кілька днів провели на кухнях. А потім усе спечене і засмажене Петро Слоква відвіз у Кобеляки. А міські волонтери доправили смаколики на буремний схід.
Червоноквітівські господині, готуючи страви для українських солдатів, говорять: — Ми будемо допомагати військовим і готувати для армії. Але хочемо лише одного: аби швидше мир настав.
У понеділок волонтери поїхали на Схід. А вже у вівторок до редакції зателефонували із Червоних Квітів. Як виявилося, пиріжки, галушки та інша смакота доїхали до адресатів. Боєць 925-ої бригади, що базується поряд із містом Щастя, житель села Прогрес Віталій Бондарчук від власного імені і за дорученням солдатів-земляків із Жуків та Біликів висловив вдячність сільському голові Людмилі Рибалко, фермеру Петру Слокві і всім односельцям за турботу й смачні страви.
