Земляки, зважаючи на загальну несприятливу ситуацію в економіці, готуються вирощувати овочі самостійно.
Із настанням весни більшість українців, котрі проживають у сільській місцевості, розпочинають підготовку до польових робіт. І мова далеко не завжди йде про фермерів, для яких праця на землі є основним бізнесом. Величезна кількість людей у силу тих чи інших обставин із року в рік так званим «любительським способом» намагаються забезпечити себе капустою, картоплею, помідорами, буряками та огірками, вирощуючи всю цю городину на присадибних ділянках. Праця ця тяжка і, у більшості випадків, малопродуктивна та невдячна. Адже нерідко зібраний урожай не виправдовує вкладених у його вирощування коштів, а собівартість власної картоплі перевищує ціну привезеної із Сум чи Чернігова.
Але, садили й садитимуть. І справа тут не лише у такій рисі національного характеру як мазохізм. Зараз українці елементарно остерігаються якщо не голоду, то напівголодного існування, котре може стати реальністю вже восени 2015‑го року. Адже в майбутній урожай закладене 3‑разове зростання цін на всі його складові. І практично ніхто не може спрогнозувати, чи будуть доступні для більшості населення такі продукти як хліб, м’ясо чи молоко. Знайомий кобелячанин поділився своїми страхами: «У мене є магазинчик. Я вже давно не бідую. І у 2014‑му сказав жінці: «Усе, город не саджаємо». Але почалась революція, війна, криза та інша трясця. І от я вже кажу: «Ні, садимо картоплю. Якщо магазин спалять та нас розкуркулять, то хоча б їсти що буде». Настав 2015‑ий. Самі розумієте, що картоплю садити знову потрібно».
Ранні овочі можуть стати дефіцитом
Між тим, деякі городники, котрі вирощуванням овочів заробляють собі на життя, говорять про можливий дефіцит ранньої продукції. І такі твердження не є голослівними. Щоб у цьому впевнитись, достатньо навіть побіжно вивчити ситуацію в кобеляцьких селах, жителі яких традиційно займаються овочівництвом.
Село Красне. Місцевий перець має добру славу далеко за межами Кобеляцького району. Десятки краснян із року в рік засаджують по кілька десятків соток цією та іншими овочевими культурами. А потім продають урожай на імпровізованих базарчиках поряд із автодорогою Дніпропетроськ-Решетилівка чи на районному ринку. Та в цьому році люди зі страхом думають про майбутнє свого маленького бізнесу.
Розповідає красненський сільський голова Анна Зайченко: «Від багатьох чую, що сумніваються в успіху своєї справи. Та воно вже й помітно. Раніше багато краснян ставили теплиці в лютому, а то й у січні. Вирощували перець і капусту для раннього врожаю. А зараз такого вже немає. Затрати ж які: плівка, дрова, електрика. Люди бояться, що не окуплять усе це. Та й де ж його продавати? У Комсомольськ та Кременчук нині не наїздишся. Знаю, що «молочники» кооперуються і втрьох-вчотирьох везуть свою продукцію однією машиною. А овочівники не знають, що робити. Люди кажуть, що садитимуть, але менше, ніж раніше».
Про Олександра Гречаного, який у Красному вирощує помідори, ми вже кілька разів писали. Зараз Сашко говорить: «Я теплицю лише запускаю в роботу. Посію на розсаду перець і ранню капусту». Гречаний підтверджує, що ціни на насіння, добрива, плівку для теплиці, отрутохімікати зросли у 2-4 рази. Каже: «Плівку я купив ще по 26 гривень. Насіння капусти залишилось із минулого року. Частину насіння ізраїльських гібридів мені дадуть безкоштовно для випробування. Насіння голландської сливки «Солеросо» куплю в знайомого, у нього зайве є. Ще купив українського перцю та баклажанів. На голландське грошей немає. Ви знаєте, що найцікавіше? Найбільше, у 2-4 рази, подорожчало молдавське та українське насіння. Голландці так ціни не «гилять».
Наталя Мунько, котра продає насіння на кобеляцькому ринку, не погоджується із твердженням Гречаного. Вона каже: «Так, «молдавія» подорожчала у 4 рази. Я від їх насіння змушена відмовитись. «Голландці» та інші «іноземці» подорожчали рівно настільки, наскільки впала гривня. У них класне насіння, але люди його не беруть, бо не знають, скільки ті овочі восени коштуватимуть. Знаю, що деякі фірми, котрі завозять імпортне насіння, просто «в шоці». Дехто взагалі не може через стрибки курсу торгувати. «Україна» теж подорожчала, але не в рази. Я б говорила про 40 процентів».
Подорожчало не лише насіння. Удвічі зросли ціни на мінеральні добрива. Мішок селітри нині коштує 600 гривень. А є ж іще гербіциди, інсектициди та інша «хімія». Здорожчання всього цього теж буде закладене в собівартість майбутнього врожаю.
Посадкова картопля коштує 3,5–7 гривень
Єдине, що не подорожчало у 2015‑му році в порівнянні з минулими, так це посадкова картопля. У 2014‑му на початку березня за кілограм бульби продавці просили мінімум 6 гривень. А наприкінці весни ціни на картоплю зростали до «десятки». Зараз же на кобеляцькому ринку мінімальна ціна за кілограм «другого хліба» становить 3,5 гривні. Біля продавців, які торгують посадковою картоплею, почали з’являтись покупці. Самі бізнесмени говорять, що «сезон» тільки розпочинається. Роман Остапенко, який продає картоплю, говорить своїм клієнтам: «Я рекомендую «Ла Беллу», це сорт, виведений в Нідерландах. Сам її вдома саджаю. Є ще у продажу пізній сорт «Моцарт». Це — із нових. Ну, а так люди беруть і «Санте», і «Романо», і «Беларозу». Покупці слухають, дехто бере по 2-3 сітки картоплі. Інші йдуть у друге місце, прицінюються, задають питання. Є й такі, які приходить вже із папірцями, де записані назви сортів, котрі люди хочуть купити. Кидається в очі те, що найдорожчою є посадкова картопля сорту «Рив’єра». За неї просять 7 гривень.
Так що, війна війною, а на городи українці вийдуть у будь-якому разі. От лише якою буде собівартість овочів, не може сказати ніхто.
