3‑го березня відбулося чергове засідання громадської ради, де розглядалися питання про стан мобілізації та увіковічнення пам’яті загиблих новосанжарців.
На засіданні були присутні представники громадських організацій і голова райдержадміністрації Сергій Бульбаха. Відкрив засідання голова громадської ради Дмитро Павлик. Він оголосив порядок розгляду питань та нагадав правила регламенту.
З питання про стан мобілізації виступив Олександр Дашівський, який повідомив:
— Зараз триває четверта черга часткової мобілізації. Було покликано на захист Батьківщини 285 чоловік. З них 20 недієздатні, 8 не підлягають мобілізації в мирний час і частково придатні у воєнний, 17 — не з’явилися у військкомат без поважної причини, 37 відмовилися від повісток. Інформація про цих осіб надана у відділок міліції. Згідно плану мобілізації, було поставлено 4 одиниці техніки.
Доповнив інформацію Василь Білоцерківець, який зауважив, що було повернуто з мобілізації чотири людини, загинуло — три.
На допомогу українським військовослужбовцям було перераховано понад 400 000 гривень, які були зібрані новосанжарцями. Волонтери Ігор Нещадим та Юлія Солодка здійснили вже близько тридцяти поїздок на Схід.
Голова засідання Дмитро Павлик підкреслив, що при адміністрації створений і працює штаб допомоги українським солдатам.
Виникало питання перевезення необхідного вантажу на Схід. Продумували різні варіанти, зокрема, позичити або й купити необхідний транспорт. Та назустріч пішов директор ФГ «Козубівське» Михайло Васюта, який віддав волонтерам «Газель».
Перший заступник голови РДА Роман Павличенко повідомив, що при таборі відпочинку «Антей» створено продуктову базу, де готують домашні страви для наших солдатів. Також заведений єдиний документальний реєстр військовослужбовців, де вказується, чи є в них форма, бронежилет та ін.
Роман Павличенко вважає за необхідне зробити запас медичних препаратів, придбати дві електростанції та дві великі ємності для води.
Він зауважив, що за час своєї роботи взяв участь у звільненні 22 полонених:
— Мені, якщо чесно, не можна по службі цього робити, але в час війни ми маємо закривати очі на деякі речі.
Обговорили питання стану бомбосховищ у Новосанжарському районі. Як виявилося, лише 13 з 51 бомбосховища є придатними для використання. Інші або зайняті, або перебудовані.
Михайло Коркішко звернувся від імені організації воїнів‑афганців до селищної ради з пропозицією увіковічнити імена героїв, загиблих на Сході, перейменувавши, приміром, вулицю Леніна на ім’я Віктора Ходака чи Максима Збіцького.
— Щоб назвати вулиці не на честь якихось неоднозначних героїв, а своїх, власних!
Валентин Івашина, заступник голови селищної ради, сказав:
— Це питання ми обговорювали з жителями вулиці Леніна, які висловили своє «за» щодо перейменування вулиці. Але коли чули, що це за собою потягне тисячу, а то й десятки тисяч гривень, категорично виступали проти перейменування, бо не готові й не мають можливості платити з власної кишені такі кошти.
У підсумку, постановили, що дешевше зробити меморіальні дошки героям та закласти парк Героїв.
Щодо питання забезпечення армії присутні висловили своє гостре незадоволення:
— Зараз війна йде за підтримки і на кістках власного народу!
Валентин Івашина, емоційно сказав:
— Давайте будемо чесними, доки люди пнуться з власної шкіри, щоб допомогти нашим солдатам, то держава нічим не допомагає! Де 19 мільярдів гривень, які були виділені на війну? Чим займається Міністерство оборони? А йдуть ці гроші на утримання генералів!
Геннадій Супрун, голова районної ради, заперечив:
— Доки будемо чекати дій від Міністерства оборони, наші хлопці загнуться!
Георгій Сьомін, голова молодіжної організації «Сокіл», теж висловив незгоду з протестом присутніх:
— Можливо, я скажу неприємну річ, з якою не погодяться інші, але зараз не Радянський Союз, де вирішували за нас. Зараз ми живемо в державі, де держава — це ми. І ми вирішуємо за державу. Тому саме ми маємо дбати про наших солдатів, а не чекати, доки це зробить влада.
Врешті, було вирішено і в подальшому якнайінтенсивніше брати участь у допомозі учасникам АТО, але й написати відповідний запит у вищі ешелони влади: куди ж саме пішли мільярди, виділені на потреби АТО?
