У чергах біля кабінетів новосанжарської лікарні говорять про все на світі. Але, зважаючи на вимоги часу, найбільше — про війну, мобілізацію та військових.
Щоб не йти до армії, можна захворіти або… сісти у в’язницю
Черги для лікарняних коридорів — річ звична. Хтось проходить медкомісію на роботу, хтось — від військкомату. Стоячи у чергах, очікуючи на прийом лікаря, люди говорять про те, що турбує найбільше.
— Щоб не забрали, треба по якійсь хворобі здавати аналізи, — інструктує один молодий чоловік іншого у черзі на першому поверсі. — У аналізах обов’язково щось найдуть. Потім ідеш у військкомат, показуєш ті аналізи, тобі дають відстрочку.
Утім, уникнути мобілізації можна й іншими способами. Один із них озвучує чоловік середнього віку:
— Можна просто відмовлятись від мобілізації. Ну що вони зроблять? Хіба у тюрму посадять. Так ти відсидиш два роки і все рівно вийдеш живий…
Така собі школа життя. Простояв годину у черзі — і маєш рецепти на всі випадки.
Солдати реабілітуються… горілкою
Про мобілізацію та взагалі нинішню українську армію у чергах згадують переважно з не дуже приємного боку. Передусім, через те, що з початку війни на Сході українське військо зазнало втрат, яких, на думку людей, можна було б уникнути.
– Скільки «котлів» уже було? Іловайськ, Дебальцеве, Зеленопілля… Ще говорять, що загиблих за весь час усього 1800. А хлопці розповідали, що тільки під Іловайськом було до тисячі загиблих…
Брехня про справжні втрати наших на Сході — одна із найпопулярніших тем. Звичайно, люди не можуть знати усієї правди про кількість загиблих у боях, але вони підсвідомо відчувають: їх дурять. Надто вже різною є інформація, яка надходить від речників РНБО і самих хлопців або волонтерів, які часто бувають у зоні АТО.
Про те, що дехто з солдатів Збройних Сил на східному фронті зловживають алкоголем, говорять давно і багато. Не обходять стороною цю тему і в лікарняній черзі.
– Знайомий приїхав з-під Дебальцевого. Так чотири дня підряд п’є. Він би може б і не пив, так без ста грам заснути не може.
Про те, як солдати п’ють на Сході і повернувшись додому, чоловіки говорять із усмішкою. Але чи так смішно це насправді? Коли із фронту додому почнуть повертатися чоловіки із психологічними травмами, із алкогольною залежністю, із купами інших проблем, це навряд чи буде смішно. Уже сьогодні потрібно думати про відкриття спеціальних центрів, які дозволять солдатам реабілітуватись і перейти від війни до мирного життя. Утім, про це у лікарняних чергах поки що не говорять.
