Лікарські помилки чи епідемія вірусної пневмонії?

Спеціальна комісія зі столиці розбиратиметься з летальними випадками лікування грипу у нашому місті. Комісію викликають пересічні кременчужани.

Про що мовчать люди в білих халатах
Схоже, Кременчук за кількістю смертельних випадків від ускладнень після грипу залишив далеко позаду всі найбільш епідемічно неблагополучні міста та райони Полтавщини. Офіційно вважається, що у нашому місті від наслідків A/H1N1 померла лише одна людина – 44-річна жінка. Та насправді показники смертності, про які в медичних колах нашого міста намагаються не говорити вголос, набагато вищі. Як на автора – епідемія прямо таки лютує в Крюкові, де хворих із вірусним запаленням легенів, що є одним із наслідків грипу, госпіталізують до терапевтичного відділення лікарні №2. Але покласти хворого на вірусну пневмонію у палату, де поруч – ще з десяток хворих з іншими діагнозами й до яких приходять відвідувачі, означає лише одне. Хвороба вільно ходить по місту і хто захворіє наступним – не знають навіть місцеві медичні світила. Втім “світил” медицини у нашому місті, як виявляється, і немає. Є лише величезна лікарська криза, за якої варто бити в усі дзвони.

Доктор Хаус. Де ти?
“Якби можна було, то узяв би битку і пішов би до нашої медичної установи навести порядок. Отак поставитися до своїх обов’язків, як це зробили в Крюківський лікарні та поліклініці? Хіба ж так можна?” – обурюється відомий у місті профспілковий діяч Кременчуцького сталеливарного заводу Олександр Олексик. Він розповів, як лікували його 34-річного молодого сина і як за неправильно встановленого діагнозу не вдалося врятувати чоловіка.
“Мій син звернувся за допомогою не 20 числа, як це стверджують наші медичні кола. 20 грудня – взагалі була неділя. Температура у нього була 38,5. У понеділок, 21-го, він пішов на роботу, та одразу повернувся, бо відчув, що йому зле. Знову температура підвищилася, знову її збивають і наступного дня, у вівторок, 22 грудня, о 8-ій ранку синова дружина викликала лікаря додому. Лікар прийшла лише о другій годині дня. Хлопцю, у якого було запалення легенів, лікар поставила діагноз “гострий бронхіт” і перебував він удома. Ніхто не запропонував хворому лікуватися у стаціонарі. Тож 22, 23, та 24-го грудня син був на лікарняному з таким діагнозом і зрозуміло, що домашні лікували його від того, що й сказав лікар – бронхіту.
25 грудня, вранці, у п’ятницю, у нього знову підвищується температура, призначене лікування не допомагає і цього ж дня син самотужки пішов до поліклініки на прийом до лікаря. Хлопець прийшов у поліклініку близько першої години дня, просидів під кабінетом ще дві з половиною години. Він уже не чекав ніяких висновків, а зробив собі рентгенівський знімок і чекав, поки його можна буде показати дільничому терапевту”. Батько постраждалого стверджує, що лікар подивилася на знімок, але, певно, нічого там не побачила.
“Мені розповідав заступник головного лікаря Шульц, що він, побачивши знімок, дав команду терміново покласти хворого в лікарню. Терапевт у п’ятницю, вже о 16-00, таки запропонувала лікуватися стаціонарно. Але ж починалися вихідні і нікого в лікарні немає. Тож син сам пішов з поліклініки додому. У суботу, 26 грудня, терапевт зателефонувала синові і знову запропонувала госпіталізацію. Певно, що й сину стало гірше, він сам зібрався і пішов. Цього дня йому нічого не робили, окрім уколів. Ніхто ніяких крапельниць не ставив і апарат вентиляції легенів не підключали. Натомість, інфекційного хворого поклали в загальну палату, де поряд з ним були ще десяток людей та їхні родичі. В цій лікарні нічого немає. Немає там і таміфлю, ліків, які потрібні в таких ситуаціях і які ніхто і не думав давати.
У понеділок, 28 грудня, мені зателефонували інші хворі з палати і наказали терміново прийти, бо “відбувається щось незрозуміле”. Того ж дня сина перевели до реанімації, але вже було запізно. За десять хвилин до смерті сина вийшла медсестра і дала мені величезний список ліків, які потрібні для лікування. Все це я їм приніс і в цій Крюківській лікарні залишив. Можливо, вони ще знадобляться іншим хворим.
У мене виникають такі питання: чому мого сина одразу, як тільки він звернувся, не направили на рентген. Якби це зробили та використали одночасно таміфлю, то шанс його врятувати був би. Але за життя сина ніхто не боровся. Чому лікар не прослухала пневмонію? Чому не відправили хлопця до 4-ї лікарні, де є спеціалізоване відділення, всі необхідні ліки та відповідний досвід? Чому хлопця не підключили до апарату штучної вентиляції легень? Чому не давали таміфлю і чому не запропонувати ще під час першого виклику лікаря додому лікуватися у стаціонарі? Чому ніхто цього не робив?”

Що скажуть наші медики родичам хворих
“Я не залишу так цю справу. Справу, де сама байдужість до життя людини та недбалість. Справу, за якою самі медики Крюківської лікарні не знають, хто у них помирає і від чого. Лікування, при якому немає ні ліків, ні обладнання”, – серед іншого, кременчужанин Олександр Алексюк обіцяє недбалим медикам викликати спеціальну комісію зі столиці, яка має зробити відповідні висновки. Його вже повідомили, від чого помер син. Йдеться про грип A/H1N1 та спричинену ним вірусну пневмонію, яку взялися лікувати, але надто пізно.
“Наші медики мене вражають. Їде на розтин тіла в морг завідуюча відділенням і на моє проханням мені телефонує. Розповідає про причини смерті – набряк головного мозку, вражені легені, печінку та частково серце. Як таке може статися за два дні? Та ніяк, бо насправді, – все це результати розтину іншої людини. Навіть у таких простих речах розповісти, що було насправді, – і то плутанина та знущання”, – саме після цих слів у чоловіка з’явилося бажання взяти дерев’яну битку і іти з нею до медичних працівників, які так “виконують” клятву Гіппократа.

P.S. Перша, Друга та Четверта лікарні Кременчука – єдині в області отримали зі столиці нові апарати штучної вентиляції легень (АШВЛ). Медиків міста, які не називають свого прізвища стверджують, що апарати надали, бо ситуація з вірусною пневмонією у місті та районі надто загрозлива. Чи допоможе столичний подарунок у боротьбі з новим лихом, стане відомо незабаром. Так само за тиждень стануть відомі і висновки щодо фактів лікування хворих у лікарні №2.

Коментар
Олександр Пшеничний, юрист.
- Якщо батьки померлого вважають, що у смерті їхнього сина винне неправильно встановлений діагноз персоналом лікарні чи поліклініки й проведене подальше лікування за неправильним діагнозом, то перш за все потрібно провести перевірку з усіма відповідними висновками. У місті це може зробити єдиний орган – міська прокуратура. Лише вона наділена спеціальними повноваженнями і може робити відповідні висновки щодо правильності чи неправильності дій лікарського персоналу у цій справі.
А вже після перевірки, на підставі висновків прокуратури можна буде говорити про подальші дії родини, що постраждала. Зокрема, про неправильне лікування і підготовку відповідного позову до суду проти медичної установи, де сталася лікарська помилка.

Логін:
Пароль:
запам'ятати