Зараз картопля є одним із тих небагатьох товарів, котрі за останні кілька місяців подешевшали. Та це не означає, що подібна тенденція буде продовжуватись.
Продавці на кобеляцькому ринку скаржаться: «Торгу із картоплі ніякого. Ціну опустили далі нікуди. Але покупців немає. Продаєм по три гривні за кілограм. На Чернігівщині і в Сумах бульбу віддають по 2 гривні. Але кажуть, що при такій ціні немає сенсу її саджати».
Продавці сподіваються, що після Великодня, коли потеплішає, їх товар куплятимуть активніше. Адже дощова погода не дає можливості вийти в поле тим, хто планує саджати картоплю. А ще вони прогнозують, що восени бульба різко подорожчає. Адже в її собівартість будуть закладені витрати на солярку, добрива, отрутохімікати, ціни на які зросли в 2–3 рази. Крім того, волинські, чернігівські та сумські селяни дійсно можуть скоротити площі під картоплю. І сказати, якою буде її вартість восени 2015-го року, напевно, не відважиться ніхто.
Зважаючи на це, ми спробували вирахувати приблизну собівартість «другого хліба» в умовах Кобеляк. Потрібно одразу відзначити, що в розрахунках автор користувався виключно власним практичним досвідом, набутим за десятиліття занять городництвом. Адже отримати кваліфіковану консультацію з цього приводу в Кобеляках дуже важко, практично неможливо. Професіоналів‑картоплярів у нашій місцевості немає. Аматори ж… Аматори, як виявилось, не утруднюють себе розрахунками собівартості. Земляки взагалі мало рахують. Без образ, але більшість місцевих городників‑любителів умовно можна розділити на дві великі категорії. Перша — це мазохісти, які отримують сумнівне задоволення від роботи на землі. З року в рік вони саджають по 15–20 відер картоплі, а восени з матюками і прокльонами викопують 20–25. При цьому якимись агрономічними «заморочками» себе ніхто не утруднює. Працюють за принципом: що Бог дасть, те й виросте. Один такий аматор, купляючи у автора 50 кілограмів помідорів, чесно зізнався: «Оце в тебе на 150 гривень скупився, а перед тим на 150 розсади накупив. Хто мене розумним назве?» Друга категорія городників менш чисельна, але їх підхід до справи більш оригінальний. Знову ж зізнання, почуте з перших уст: «Зібралися ми з кумами та вчотирьох за півдня вкинули в землю 40 відер картоплі. А потім два дні бухали». Буває й таке. Та все ж, якщо порахувати?
Розрахунок проводився прямо в полі. Поряд працювали одразу кілька видів «техніки». Вдалині гуркотів, закриваючи вологу трактор, поряд тягав борони коник. Ще кілька земляків, налякані цінами на обробіток землі, заскороджували свої 10-15 «соток» граблями. До речі, таких любителів ручної праці в 2015-му році стало дуже багато.
Як показують розрахунки, найбільш затратною частиною у картоплярстві є придбання посадкового матеріалу. На 5 «соток» потрібно придбати 150 кілограмів картоплі. Можна — 100, можна — 200. Усе залежить від фракції. Чим менша бульба, тим менше кілограмів йде на «сотку». Ми все рахуватимемо в середньому. Отже, посадкова картопля на ринку коштує три гривні за кілограм. Для придбання кількості, необхідної на 5 «соток», доведеться викласти 450 гривень. Далі рахуємо витрати на обробіток землі. Оранка в цінах 2014‑го року — 65, культивація (в середніх цінах 2015‑го) — 75. Закриття вологи кіньми коштуватиме 50, мотоблоком — 200. Саджання картоплі трактором — 125, механізоване підгортання — 60. Також потрібно придбати «хімію». Мова йде про мінеральні добрива та засоби захисту рослин. Якщо вносити на задану площу по 20 кілограмів нітроамофоски та селітри, то це коштуватиме 260 гривень. Звичайно, лише в разі, коли ви придбали добрива заздалегідь. Зараз вони коштують дорожче. Ще близько 150 потрібно заплатити за отрутохімікати, що вберігають бульбу від колорадських жуків, близько 100 — на захист від фітофторозу. Гербіциди Зенкор і Тітус обійдуться гривень в сто. Якщо вибиратимете картоплю за допомогою трактора, то приготуйте ще 150. У цілому виходить 1535 гривень. Звичайно, витратну частину можна суттєво зменшити, відмовившись від «хімії» та механізованого обробітку. Але в такому разі неминуче «вилізуть» приховані витрати. Мова йде про величезну кількість проведеного на городі часу та медикаменти, які ви придбаєте для лікування численних болячок від каторжної праці. Як правило, за ліки платять ще більше.
Щоб дізнатися собівартість, потрібно порахувати і кількість зібраної картоплі. Це, безумовно, зробити важче. Адже спрогнозувати врожайність, особливо в умовах постійної літньої посухи, досить важко. Та все ж спробуємо. Наведена (нехай вибачать мене агрономи) технологія, дозволяє отримати результат, який у народі називають «один до п’яти». Тобто, посадивши 150 кілограмів картоплі, зберете 750. Віднявши від цього числа зіпсовану, пошкоджену та посадкову, отримаємо 500 кілограмів товарної або «їстівної». Тобто, собівартість вирощеної картоплі становитиме близько трьох гривень за кілограм.
Зберете менше, собівартість буде вищою. Виростити більший врожай навряд чи вийде. Усі оті розповіді про 40–70 тонн картоплі з гектара або «один до тридцяти», як правило, схожі на байки мисливців та рибалок про міфічні трофеї. Автору довелось почути дуже багато подібних розповідей. Реальний надвисокий результат бачив двічі, один із них зафіксований на власному городі. І це за 15 років занять городництвом.
Навіщо взагалі були проведені ці розрахунки? Зовсім не з метою когось відмовляти чи, навпаки, заохочувати до вирощування картоплі або інших овочевих культур. Мова йде про те, що рахувати потрібно обов’язково. Перевірено на собі. Років 7–8, як почав рахувати. І одразу з’явились гроші. У тому числі й на поїздки в Європу. А там подібні речі вже навіть не рахують. Усе давно пораховано і закладено у підсвідомість. І живуть європейці краще за українців, тому що вони в десятки разів раціональніші. Ну й працюють більше звичайно.
І останнє. Норма споживання картоплі на одну людину в Україні становить 124 кілограми, у Європі — 81. От, зваживши все вищесказане, і думайте: саджати чи купити.
