У дитинстві батько вчив мене дотримуватись свого слова і ні в якому разі не обіцяти того, чого не можеш виконати. Він говорив, що кожна людина має слідувати цьому правилу. І якщо за ним повинен жити простий робітник, то для політика воно має бути справою честі. Адже обираючи владу, люди вірять її передвиборчим обіцянкам.
Спостерігаючи за нашими політиками та посадовцями вищих ешелонів влади, складається враження, що їм цього ніхто не пояснював. Бо як по-іншому можна зрозуміти їхні дії?
Ось візьмемо для прикладу нашого прем’єр-міністра. Будучи в опозиції, Яценюк заявляв, що держава здатна забезпечити себе власним природним газом. І якщо він візьме це питання під свій контроль, то все вирішиться в найкоротші терміни. А вирішилось те, що з 1-го квітня ціна на газ для населення зросла аж до 7,18 гривні. Забув свою обіцянку, чи як?
Президент Порошенко також далеко не відстав від своїх колег «по цеху». Пам’ятаєте, як він планував завершити антитерористичну операцію за лічені дні. Як не прикро констатувати, але в понеділок минув рік від її початку.
Політична верхівка на чолі з міністром внутрішніх справ Арсенієм Аваковим обіцяють навести лад у країні й поквитатися з корупціонерами злочинного режиму Януковича. Та насправді українці спостерігають п’єсу із поганою грою акторів, де одних на короткий час саджають за ґрати, а потім випускають під заставу. Що найцікавіше — під час слідства виявляється недостатня кількість доказів для продовження справи. Прикладом «оперативної» роботи «есбеушників» став приліт в Україну екс-міністра освіти Дмитра Табачника. Керівник головного слідчого управління СБУ Василь Вовк із цього приводу сказав: прилетів один раз, то прилетить і вдруге. Мовляв, ще встигнемо затримати.
У працівників Печерського суду, здається, взагалі не було батьків, бо тільки так можна пояснити роботу цих служителів Феміди. Парламент дозволив затримати трьох суддів, а вони заявляють, що корумпованість Печерського суду — це міф. Нещодавнім «героєм» Інтернету став суддя Макарівського районного суду Київської області. Він, перебуваючи в нетверезому стані за кермом, спершу погрожував «даішникам» пістолетом, потім пропонував взяти хабар, а на завершення спокійно залишив місце пригоди. І це при тому, що міліціонери викликали підкріплення. Виходить, суддя вважає нормальними і законними свої дії або йому просто начхати на громадськість.
А от народних обранців ніхто, ніколи і нічого не вчив. Мало того, що вони більше місяця створювали коаліцію і не займались законодавчою діяльністю, так ще й з’ясовують всі непорозуміння у стінах Верховної Ради за допомогою кулаків. Хоча про себе нардепи не забули. І проголосували за підвищення своєї зарплатні майже в три рази. Усе ж дорожчає, як їм виживати? А ще прийняли закон про заборону комуністичної символіки. Напевно, це надважливі заходи, які нині потрібні для стабілізації ситуації в країні.
От так дивишся на ці події і думаєш: шкода, що виховувалися ви в джунглях, де ніхто не зміг навчили вас бути порядними й чесними. І шкода нас, що вибрали ми для себе таких «мауглі».
