Про шкідника картоплі колорадського жука знають усі селяни й дачники, а от про не менш небезпечну золотисту картопляну нематоду відомо поки що небагато, хоча шкода від неї буде не менша, якщо не вдатися до захисних заходів.
Золотиста картопляна цистоутворююча нематода (лат. Globodera rostochiensis (Wollenweber) Behrens) — вузькоспеціалізований вид, основний паразит картоплі в умовах помірного клімату. Крім картоплі, уражуються томати, баклажани, інші види родини пасльонових.
Присутність золотистої нематоди спочатку справді виявити важко. Розвиток картопляної нематоди відбувається в коренях рослини-господаря. Хворі рослини утворюють нечисленні слабкі стебла, які передчасно жовтіють. Бульб утворюється мало, вони дрібні, а іноді зовсім відсутні. Коренева система набуває «бородатого» вигляду. У зараженої рослини знижується рівень фотосинтезу і в наслідок цього зменшується її біомаса.
Нематода особливо значної шкоди завдає на присадибних ділянках і на полях із скороченою спеціалізованою сівозміною, де картопля вирощується беззмінно або повертається на попереднє місце на другий-третій рік. Втрати врожаю можуть складати 30–80 %.
Розповсюджується картопляна нематода переважно в стадії цист, які прилипають до предметів, що стикаються з зараженим ґрунтом, і переносяться на будь-які відстані. Зазвичай цисти переносяться із садивним матеріалом, сільгоспінвентарем, ногами людей та тварин, транспортними засобами, дощовими водами та вітром.
В Україну золотиста картопляна нематода була завезена у 1961 році. Зараз нематода розповсюджена в 17 областях України: Вінницькій, Волинській, Житомирській, Закарпатській, Івано–Франківській, Київській, Луганській, Львівській, Одеській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській. Для недопущення завезення на територію Полтавської області золотистої картопляної нематоди та інших регульованих шкідливих карантинних організмів (картопляна міль, рак картоплі) необхідно дотримуватись таких фітосанітарних заходів:
– забороняється ввезення ураженого садивного матеріалу й ґрунту з областей України, де поширене захворювання;
– у разі виявлення зараження обов’язкове знищення посівів і посадок радикальним методом із негайним спалюванням викопаних рослин та дезінфекцією інвентаря;
– ввезення вирощеної продукції на територію Полтавської області проводиться тільки при наявності карантинного сертифіката, а ввезення насіннєвого матеріалу з-за кордону дозволяється тільки при наявності фітосанітарного сертифіката країни-експортера.
