Інструкція про те, як за допомогою мітли, лопати і швабри можна полагодити дорогу.
Нові Санжари. Близько десятої ранку. Звичайний холодний квітневий день. Напередодні йшов дощ, тому на вулицях селища багато калюж. У кишені дзвонить мобільний. Телефонує мешканець селища Олександр Гавриш. Пропонує подивитись на якусь цікавинку. Говорить, що можна побачити і зазняти справді рідкісні кадри. За кілька хвилин його автівкою їдемо за міст через Ворсклу у напрямку «восьмого» магазину. Повертаємо у вулицю до військового санаторію. І зустрічаємо там вантажівку, біля якої стоять кілька чоловіків. Виконують вони дії, схожі на проведення дорожніх робіт. Один мітлою розмітає в сторони калюжу, другий скидає лопатою із вантажівки у звільнене місце купку якоїсь чорної речовини, третій дерев’яним знаряддям, дуже схожим на широку швабру, все це утрамбовує. Виходить такий собі ямковий ремонт у вулиці.
— Хлопці, а ви дорожники? Що ж ви прямо по калюжах його сиплете?! Воно ж не триматиметься! Я такого ремонту іще в житті не бачив! Це ж за наші гроші робиться! — щиро обурюється Олександр Гавриш.
Утім, чоловіки виявляються не дорожниками. І спокійно пояснюють, що ремонт доріг взагалі-то не входить до їх професійних обов’язків. Але раз уже керівництво сказало, що потрібно робити ремонт дороги, чоловіки його і роблять. А працюють вони не в дорожній службі, а у бригаді з благоустрою селища.
— Я сам водій і розумію, що воно довго не пролежить, — згоджується один із чоловіків, — і що розумними ніхто не назве. Але у нас було таке, що ми й глиною ямки засипали. Нам сказали — ми робимо…
Ремонт дороги, який раптом почали проводити після дощу саме у цьому місці, одразу народжує у новосанжарців здогадки і чутки.
— Дорогу роблять, бо у санаторій Аваков должен приїхати! — авторитетно заявляє продавець у магазині неподалік, коментуючи появу ремонтників.
Утім, із чинним міністром внутрішніх справ ремонт дороги, на жаль чи на щастя, пов’язаний не був. У цьому нас запевнили у Новосанжарській селищній раді. Заступник селищного голови Валентин Івашина одразу уточнив, що речовина, якою заповнюють ямки, — це не асфальт, а відфрезований матеріал. Його не закуповували за бюджетні кошти, а отримали у Решетилівці безкоштовно, витратившись лише на перевезення до Нових Санжар. А ремонтують саме провулок Радянський та вулицю Фрунзе тому, що водії та мешканці цього району селища скаржились на велику кількість ямок. У тому, що ремонт проводили після дощу, заступник селищного голови не бачив нічого дивного.
— У воду вони цей матеріал не кладуть, калюжі спочатку розмітають. Ямки забивають щільно, затрамбовують. Як правило, такий ремонт тримається близько місяця.
У принципі, нескладно буде перевірити, на скільки саме допоможе такий ямковий ремонт. І чи полегшить він насправді життя місцевим водіям. Влучно висловився проїжджий велосипедист:
— От бачите! Тепер ніхто не скаже, що у Санжарах дороги не ремонтують!
