Незважаючи на те, що від морозу у отця Василя червоніли руки, які постійно були у воді, він не відмовив жодному, хто прийшов посвятити воду.
Під час проведення фоторепортажу Отець Василь попросив автора статті сфотографувати присутніх на обряді з іншого боку, щоб краще всіх було видно. Однак, помітивши здалеку, що після розмови зі священиком журналіст відходить в сторону, якась бабуся закричала: «Батюшка сердиться!» Майнула думка, що така рядова ситуація може спровокувати новий забобон: нібито, коли батюшка святить воду, його фотографувати не можна.
Пригадалась притча Ентоні де Мелло, яку переповідаю вам: «Кожного разу, коли гуру (мудрець) і його учні збиралися молитися, у молитовню входив кіт і відволікав їх від справи. Тоді гуру наказав учням прив’язувати кота на час молитви. Після смерті гуру кота по звичці продовжували прив’язувати. Коли не стало і кота, завели іншого, щоб ретельно виконувати інструкції гуру на час спілкування з Господом. Пройшли століття. Вчені послідовники гуру написали наукові праці, в яких указувалося, що прив’язка кота на час молитви має особливу важливість для відправлення богослужіння.»
Доки прихожани чекали своєї черги посвятити воду і бути освяченими, вони мали можливість відповісти на одне питання, яке теж, на думку автора, відноситься до ряду забобонних: «Говорять, що жінкам у переддень Водохрещі не можна ходити в гості. Чи ви у це вірите? До вас хтось приходив?»
— Ми не ходимо і до нас ніхто не приходе. Кажуть, неможна. Нам в церкві казали. До нас це теж робили і ми робимо.
— Це не нами придумано. До нас гості не приходили.
— Я в це вірю. Я навіть телефон вчора не брала. Чесно. Я вже помітила, якщо хтось прийде — то цілий рік поганий.
— До мене ніхто не приходив. І добре…
Після обряду підхожу до отця Василя і задаю те ж саме питання. Він з посмішкою і легкістю розвінчує забобонний міф: «Такого нема! Добрі справи можна робити в будь-який час. Якщо, наприклад, людина потребує, щоб її відвідували, привітали з наступаючим святом, я гадаю, це тільки добре. Ні в Біблії, ні де інде таких заборон відносно вчорашнього дня немає! Господь забороняє нам робити зло, бо так говорять заповіді. Добро робити можна завжди! У нас нема днів, коли можна, а коли — ні.»
Наостанок отець Василь благословив читачів на добрі справи: «Хай Господь благословить вас радістю і миром. Щоб ви були здорові, як ця Йорданська вода».
