Як куми сваряться, так і Білики горять

Майже тиждень горіло болото в білицькому мікрорайоні Поділ (Кобеляцький район). Задушливий дим примусив місцевих мешканців наглухо зачинити двері та фіранки на вікнах. А попіл від згорілого очерету густо вкрив землю на подвір’ях та городах біличан. Частина місцевих жителів обвинувачують у підпалі депутата селищної ради.
Про свою біду жителі білицького Подолу крім пожежних та екологів проінформували і селищного голову Віктора Латиша та редакцію «ЕХО». При цьому біличани не обмежились лише телефонними дзвінками. Вони ще й листа до редакції надіслали. Підписали це послання сім чоловік. В ньому у дуже різкій формі критикується діяльність депутата селищної ради від мікрорайону Поділ Миколи Бровка. На жаль, редакція не може повністю надрукувати цього листа. Адже чимало висловлювань настільки різкі, що можуть призвести до судового позову щодо захисту честі, гідності і ділової репутації.
Не надто добирали виразів біличани і на невеличкій сходці, яка відбулася в четвер 20 серпня. Найбільшу активність проявив Микола Стогній. «Навіщо нам потрібен такий депутат, – обурювався чоловік. – Обіцяв воду провести і дорогу відремонтувати і нічого не зробив. Зате скарг на сусідів понаписував – не злічити. Вже аж до Міністерства освіти дійшов. А оця історія з підпалом болота остаточно переповнила чашу нашого терпіння. Є люди, які бачили, що полум’я пішло з його смітника. Як нам жити з таким депутатом?»
– На мою жінку таких нісенітниць понаписував, що волосся дибки стає, – втрутився в розмову Станіслав Лубенський. – Замість депутатської роботи писаниною займається. Хоч бери та збирай підписи, щоб відкликати його з депутатів».
– Пожалів я його колись, а так би до кримінальної справи дійшло, – додає ще один учасник сходки. І розповідає історію, від якої дійсно стає моторошно.
Крім претензій, висловлених на адресу свого депутата, біличани скаржились і на бездіяльність селищної влади, яка, за їх словами, не бажає втручатись в конфлікт на Подолі. «Лубенський ще 12 серпня заяву у селищну раду відніс і ніхто до нас не приїхав і до сьогодні, – розповів Микола Стогній. – А оце подзвонив Латишу, то він сказав, що завтра вранці з екологом приїде».
Дійсно, наступного дня о сьомій тридцять на Поділ приїхав білицький селищний голова Віктор Латиш. Разом з ним прибув й держінспектор Державної екологічної інспекції Полтавської області Юрій Калюжний. Вони говорили вже з Миколою Бровком, селищним депутатом, на якого поскаржились його земляки. Розмова відбулася прямо посеред згарища. Їй добряче заважав задушливий дим, який тягнувся з болота. «Пожежні приїжджали, але в торфовище вони не в’їдуть, – бояться провалитися», – констатував Віктор Латиш. І звернувся до Бровка: «Миколо Васильовичу, що ж робити будемо? Чому ви з людьми не миритесь?» «Я нічого не палив, – емоційно відреагував Бровко, – то все Стогній чутки розпускає. Може то він сам підпалив або когось направив. А я тоді в магазині був. Мене десяток людей бачили».
– Так ви ж нібито із Стогнієм однокласники? – запитав Юрій Калюжний.
– Да, ми однокласники. Ще й куми.
– Так ви повинні по Подолу обнімаючись ходити, а ви замість цього війну затіяли.
– То не я. А як з ним не воювати, як він тут всю землю захопив.
В ході майже годинної розмови підтвердився той факт, що подільське протистояння розпочалося задовго до пожежі на болоті. Тому не подобається, як інший землею розпоряджається, другому, як сусід сміття у водойму викидає. Даремно Віктор Латиш нагадував Бровку про необхідність дотримуватись добросусідських відносин. В кінці-кінців селищний голова пообіцяв викликати Бровка і Стогнія на засідання адмінкомісії, щоб якщо й не помирити їх, то хоча б пригасити полум’я конфлікту. А Юрій Калюжний склав протокол по факту несанкціонованого смітника. Щодо зумисного підпалу, то за словами еколога, практично неможливо довести, що його спричинив хтось із місцевих жителів.

Логін:
Пароль:
запам'ятати