Цього разу в суд з’явилися представники селищної ради і комунгоспу. Але тривало засідання всього кільканадцять хвилин. Після клопотання адвоката селищної ради за згодою позивачів суддя перенесла розгляд справи на 13 жовтня.
Нагадаємо, що засідання 8‑го вересня було вже другим у справі розгляду позову громадських активістів на чолі із Галиною Курило до селищної ради. На перше засідання не з’явилися представники селищної ради та комунгоспу. Цього разу явка учасників видається кращою. Ще до початку засідання на сходах біля суду можна було помітити секретаря селищної ради Тетяну Шинкаренко, заступника селищного голови Валентина Івашину, головного бухгалтера та юриста селищного комунгоспу і кількох депутатів селищної ради.
— А шо таке, шо Реки немає? — упівголоса запитує літню жінку один із громадських активістів.
Представників громади цього разу небагато, кількадесят чоловік. Усі вони до початку засідання вміщуються у судовій залі. Дехто приносить з собою плакати. Цього разу активісти не лише апелюють до судді («Ваша честь, пам’ятайте про честь!» — Авт.), але й нагадують комусь (очевидно, представникам місцевої влади. — Авт.) уривки з Біблії.
Суддя Тетяна Гавриленко на початку засідання перевіряє явку учасників. До суду з’являються усі три позивачі. Але публіку більше цікавить — хто ж сяде за стіл відповідачів. Цього разу селищну раду представляє юрист. Але не штатний, а полтавський адвокат Олександр Ошека.
Після початку розгляду справи він одразу озвучує кілька клопотань до суду. Зокрема, щодо відеозйомки, яка проводиться під час засідання журналістами студії «Місто». Мовляв, для зйомки стаціонарними засобами має бути наданий дозвіл суду після заслухування думки всіх сторін. Суддя цікавиться у позивачів, чи вони наполягають на проведенні відеозйомки (але для цього доведеться відкласти слухання), чи готові продовжити розгляд справи. Галина Курило, схоже, вагається, але потім говорить, що підтримує клопотання і наполягає на проведенні зйомки. Те ж саме повторюють два інших позивачі. Суддя, подумавши деякий час, оголошує про перенесення судового розгляду на 10:00 13‑го жовтня.
Після того, як суддя залишає залу засідань, громадські активісти обступають адвоката селищної ради Олександра Ошеку. Цікавляться, скільки йому заплатили за захист підвищених тарифів. Юрист посміхається і запевняє, що приїхав захищати відповідачів безкоштовно. При цьому зізнається, що… незнайомий з обставинами справи.
— Я тільки вчора повернувся з Києва, а клопотання набирав уночі! — щиро ділиться адвокат. При цьому радить стороні позивачів також звернутися за допомогою до професійного юриста. — Інакше я просто скористаюся вашим незнанням юридичних тонкощів.
Представники громадськості виходять на вулицю в дещо пригніченому настрої.
— Скільки ж ми будемо добиватися правди у цьому суді?! — у розпачі запитує у оточуючих одна із позивачок. Їй розважливо пояснюють: швидко справа точно не вирішиться, тому доведеться набратися терпіння.
Нагадаємо, що протестувати проти підвищення тарифів у Нових Санжарах почали після того, як у вересні 2014‑го селищна рада збільшила тариф на воду майже удвічі: з 5,16 до 10 гривень за куб. Після звернення представників громадськості до Антимонопольного комітету селищна рада переглянула тариф і знизила його до 9,24 гривень за куб. Проте і ця сума, на думку громадських активістів, є суттєво завищеною. Тому вони вирішили добиватися правди в суді. Керівництво селищної ради претензії громадських активістів не визнає і називає тариф на воду виправданим та економічно обґрунтованим.
