Успенському собору бути! – вирішила влада ще в 1995 р., коли зруйнований храм було внесено до Всеукраїнського переліку пам’яток архітектури, які необхідно відновити. Знищений кременчуцький храм стояв в одному ряду з Михайлівським златоверхим у Києві та Успенським собором у Полтаві. Й обласний центр, і столиця давно відродили втрачені храми, а Кременчук і досі розмірковує, чи варто розпочинати будівництво. Як відомо, священики пропонують відновити собор на попередньому місці, якраз там, де тепер стоїть пам’ятник Леніну.
— Міська влада не дає дозволу на проектування та будівництво, хоча ми давно викупили ескізний проект і вже понад 3 роки у Свято-Миколаївському соборі стоїть макет Успенського собору, – розповідає священик Свято-Миколаївського собору УКЦ КП Володимир Макогон. – Тільки-но міська влада дозволить розкопати площу Перемоги і почати дослідження території, тоді можна буде прогнозувати терміни будівництва. Одразу можу сказати, що на реалізацію проекта потрібно багато часу і зусиль, адже відомо, що собор був великим, мав трапезну і бібліотеку, інші церковні приміщення. Можливо, під час розкопок буде виявлено фундамент старовинного храму, на якому і відбудують сучасний.
Священик Володимир Макогон упевнений, що проблем із фінансуванням будівництва не буде. Згідно з програмою відновлення архітектурних пам’яток, фінансування здійснюється з державного та місцевого бюджетів, також залучають кошти прихожан і благодійників.
Святе місце порожнім не буває
• З першої половини ХІХ ст. центром Кременчука вважали Соборну площу, яку прикрашав Успенський собор. У 1943 р. храм зруйнували, а згодом у серці міста було встановлено пам’ятник Леніну.
• У 1995 р. Кабмін затвердив Програму відновлення історичних пам’яток. У переліку об’єктів – Успенський собор у Кременчуці. Щоб відновити храм, треба знести монумент вождю.
• У 2005 р. поблизу площі Перемоги планували звести багатоповерхівки, що загрожували майбутньому собору. Рішення про житлові будинки не затвердили.
• Релігійні громади Київського та Московського патріархатів зверталися до мера Миколи Глухова з проханням виділити ділянку землі під будівництво храму. Мер відмовив, мотивуючи своє рішення бажанням зберегти нейтралітет влади і не ставати на бік жодної з конфесій.
Втрачений архітектурний шедевр
Успенський собор у Кременчуці було споруджено за проектом італійського архітектора Джакомо Кваренгі, відомого у мистецьких колах як автора знаменитого Смольного палацу в Петербурзі.
Будівництво Успенського собору в Кременчуці розпочали у 1804 р. Храм став символом міста і здобув славу далеко за межами Полтавщини. За переказами, це була грандіозна споруда заввишки понад 40 м. Пізніше поблизу собору було споруджено дзвіницю, а маса найбільшого дзвона перевищувала 3 тонни.
— Ініціатори відновлення Успенського собору знайшли креслення архітектора Джакомо Кваренгі. Папери були в Італії. За цими архівними документами можна звести такий собор, яким його вимріяв славетний майстер. Відомо, що колишній кременчуцький собор збудували з одним куполом, а задум архітектора полягав у тому, щоб спорудити собор із 5-ма куполами. Було б добре, якби Успенський собор відновили за оригінальним ескізом Дж. Кваренгі, – прокоментував священик Свято- Миколаївського собору УКЦ КП Володимир Макогон.
