15 вересня Кременчук попрощався з 45-річним розвідником Олегом Куксою, який підірвався на розтяжці в Луганській області.
Олег народився 2 квітня 1970 року в Кременчуці. Після 8 класів школи закінчив ПТУ №20 за фахом електрогазозварника і був призваний до лав радянської армії. Службу проходив в прикордонних військах на західних рубежах України.
Після демобілізації закінчив Харківський державний політехнічний університет за фахом: інженер-електромеханік.
З 1996 році працював на підприємстві “Техтрансмаш” - інженером-технологом техвідділу. Згодом в колективному підприємстві “Аеліта” працював головним енергетиком. Далі працював на керівних посадах на заводі селікатної цегли, “Кременчукводоканал” і з жовтня 2008 року був прийнятий головним енергетиком на підприємство “Кременчукм'ясо”.
В грудні 2013 року у Олега народився син. На мобілізацію призвали у березні 2015 року. Службу проходив у навчальному центрі “Десна” Чернігівської області. Звідти був направлений в зону АТО, де проходив службу в 54-й окремій механізованій бригаді.
10 вересня 2015 року на блокпосту за селом Троїцьке Попаснянського району Луганської області. Він і ще п'ятеро бійців підірвалися на розтяжці, встановленій терористами. Один боєць загинув одразу. П'ятьох, серед яких був і кременчужанин Олег Кукса, доставили в лікарню Артемівська. Лікарям не вдалося врятувати Олега - від отриманих травм боєць помер.
З Олегом рідні, колеги, кременчужани та представники влади прощалися 15 вересня в міському палаці культури.
Мати Героя, схилив голову, оплакувала його: “Синочку, ти ж завжди говорив, якщо не я то хто. Тобі всього вистачало і ти знав, кого захищаєш”.
Бойовий побратим з позивним “Ультрас” розповів, що важко переживали втрату друга, до вчорашнього дня майже не розмовляли.
“У Олега был позывной “Фарро”, ведь работал на “Кременчугмясе”. Мы до сих пор не осознали, и не можем смириться с потерей. “Фарро” был смелым и мужественным. Он ползком пошел к оркам (ред. сепаратистам) снять флаг Новороссии, - поділився боєць. - Нас называли четверкой интеллигентов: “Мыш” (получил ранение), я и “Абдула” (два киевлянина). Мы с одной сковородки ели. А по вечерам в шахматы играли”.
Колеги з роботи та друг Роман поділився, що Олег був фахівцем своєї справи, принциповий, завжди намагався підтримати.
Керівник холодильного цеху Тетяна, поділилася, що Олег на роботі був серйозним, суворим, а в житті веселим: “А в один із понеділків ми дізналися, що він написав заяву і пішов в АТО”.
Після прощання в Свято-Миколаївській церкві, де відбулася панахида, загиблого супроводили автоколоною до Свіштовського кладовища, де поховали в секторі героїв АТО.
Напередодні, кременчужани зустріли Олега Куксу, який віддав своє життя за нас. Кременчужани біля узбіччя дороги стояли з українською символікою.
