Дорогі учасники бойових дій зі звільнення України від німецьких окупантів, вдови загиблих воїнів, жителі райцентру та Кобеляцького району!
Підійшов час святкувати 71-у річницю звільнення України від німецьких загарбників. Швидко плинуть роки, старіють ветерани, кожного дня зменшується кількість живих свідків бойових дій за звільнення України.
Битва за Україну не припинялась ні на хвилину протягом 22-ох місяців, аж до 28 жовтня 1944-го року. З перших днів віроломного нападу німецьких військ точилися оборонні бої, воїни проявляли героїзм і відвагу, захищаючи територію України і її народ.
З перших днів окупації на території України створювались підпільні групи, партизанські загони та об’єднання. Після тяжких боїв і розгрому німецьких військ під Сталінградом, а пізніше — на Курсько-Орловській дузі, наші війська перейшли у наступ. Перше українське село Козача Лопань у Харківській області було звільнене 8 серпня 1943-ого року. Слідом були звільнені Полтавська, Кіровоградська та Одеська області. Опалені війною бойові події пройшли через серце і душу нашого народу.
Війна — це невиліковні рани, багаточисленні людські втрати. 1225 днів і ночей, з 1941-ого по 1944-ий роки, німецький чобіт топтав і калічив наш край. Звільнення України почалося 20 грудня 1942-ого року в Луганській області. У розгромі окупантів брали участь 4 фронти: Степовий, яким командував маршал Конєв; Воронезький під командуванням генерала Ватутіна, Південно-Західний (генерал Малиновський) і Південний (генерал Толбухін). Були проведені операції зі звільнення Донбасу, Лівобережної України, міста Києва. Найбільш кровопролитною була битва при форсуванні річки Дніпро.
На території нашого району річку Дніпро форсували з села Радянське частини 72-ої та 81-ої стрілецьких дивізій. А з села Солошине — 72-а стрілецька дивізія. За вдале проведення цієї операції звання Героя Радянського Союзу було присвоєне 2500 воїнам, у тому числі нашому земляку з села Твердохліби Андрію Платоновичу Семенову.\
При подальшому наступі війська вийшли до державного кордону Української республіки. 27 жовтня 1944-ого року війська 4-ого Українського фронту звільнили Ужгород, а наступного дня – останній закарпатський населений пункт Чоп.
Наші земляки, які брали участь у звільненні України, добре пам’ятають кожен день бойових зіткнень з ворогом. Це Петро Коровєнков, Павло Івашко та інші. За свої подвиги тисячі воїнів були нагороджені бойовими орденами та медалями. Дорогою ціною обійшлося звільнення України. Багато пролито людської крові, загинуло 3,5 мільйони воїнів. Десятиліття не зможуть стерти з народної пам’яті трагічний і одночасно героїчний період тієї війни. Вічна слава героям, які полягли на полі бою за звільнення України.
Відзначаючи 71-у річницю звільнення України від німецьких загарбників, ми, ветерани, згадуємо тих, хто загинув у боях, і тих, хто не дожив до цього дня. Ми не хочемо, щоб підростаюче покоління пізнало всі ті жахи, горе і страждання, які приносить війна. Хай завжди буде мир і щасливе життя.
Від імені ради міської організації ветеранів поздоровляю всіх громадян Кобеляцького району з 71-ою річницею звільнення України від німецьких окупантів. Бажаю всім бадьорості, здоров’я, щастя і благополуччя в житті.
