Новосанжарським школярам показали пожежну машину і розповіли про роботу рятувальників.
Червона пожежна машина стоїть на подвір’ї Новосанжарського НВК неподалік міні-футбольного майданчика. Навколо неї гуртом стоять дітлахи і, затамувавши подих, слухають В’ячеслава Лаврика, заступника начальника ДПРП-2. Він показує їм довгі пожежні рукави, потужний насос, багри та сокири. Діти обліплюють його навколо і все хочуть поторкати руками. Пожежник витягає десь із глибин машини величезні ножиці.
— Хто знає, навіщо це?
— Різати дроти! — вигукує один із хлопчиків.
— Правильно! Перш ніж гасити пожежу, ми маємо знеструмити будівлю. Інакше того, хто буде гасити, вдарить струмом!
Пожежник спритно вибирається нагору машини і вже звідти розповідає дітям про різновиди драбин, показує потужну водяну гармату, встановлену на кабіні.
— Її ми застосовуємо лише тоді, коли висока температура і не можна підійти близько. Із неї вода вилітає під великим тиском: за 2 хвилини уся бочка буде порожня!
Злізши із машини, В’ячеслав Лаврик розповідає, що рятувальники не лише гасять пожежі. Часто доводиться рятувати людей у різних місцях. Нещодавно їм довелося витягати чоловіка, який впав у колодязь.
— Це капєц! — резюмує хтось із школяриків. Доки одні слухають рятувальника, інші продовжують обговорювати пожежну машину. Хтось — захоплено, хтось — із долею скепсису.
— Ти знаєш, що така машина коштує менше, ніж беушний «Айфон»? — запитує свого друга один із школяриків. Той скрушно хитає головою.
Після огляду пожежної машини учні переходять до провідного інспектора Романа Цвєткова. Він демонструє їм зображення різних вибухових предметів, бомб, мін тощо.
— Що треба робити, коли знайшли такий предмет?
— Не чіпати! Повідомити дорослих! Подзвонити рятувальникам! — майже хором відповідають дітки.
— А як подзвонити рятувальникам?
— 101! — відповідає один із хлопчиків. А дівчинка, що стоїть поруч із ним, уточнює. — А якщо грошей немає на рахунку?
— На 101 — безкоштовно!
На завершення акції дітки фотографуються разом із гостями. Роман Цвєтков пояснює, що подібні акції проводяться раз на квартал у одній зі шкіл району. На дітей такі наочні заходи дійсно справляють враження. Адже краще один раз подивитися власними очима і помацати своїми руками, ніж прослухати десяток нудних лекцій.
