До редакції «ЕХО» звернулися жителі Григоро-Бригадирівки, які вважають, що їх землю неправомірно обробляє місцевий фермер.
Розпочалася ця історія у 1991 році, коли три григоробригадирівські сім’ї отримали в сільській раді земельні ділянки в межах села по 0,72, 0,76 та 0,77 гектара. Земля виділялась їм під забудову та ведення городництва. Через п’ять років вони її приватизували (це підтверджують державні акти). І користувались до 2015‑го.
У серпні цього року голова СФГ «Ліс» Іван Лещенко виорав ці земельні ділянки. Точніше, частину: по 0,51 гектара в кожного. І засіяв їх ріпаком.
Жителі Григоро-Бригадирівки обурені такими діями фермера і вважають, що він самовільно захопив їх землю.
Сам Іван Лещенко повідомив, що на цьому полі обробляє земельні паї, які люди здали йому в оренду. І землю, котру троє жителів Григоро-Бригадирівки використовували під городництво, згідно документів, під час розпаювання отримав Іван Ткач.
Щоб не виникало непорозуміння, Лещенко у кінці квітня 2015‑го запросив спеціалістів із Полтавського інституту землевпорядкування. Вони переміряли поле і довели правомірність дій фермера.
— Я запрошував землевпорядника сільської ради, коли проводились заміри поля, але вона відмовилась приходити, — говорить Лещенко. — Розумієте, земель під городництво в межах села вистачає, а пай надається один раз.
Обурені григоробригадирівці звернулися в районний відділ держгеокадастру. І виявилось, що їх державні акти не внесені до публічної карти. А земельні ділянки, які вони використовували під городи, включені в пай.
Наталія Кулик, працівник відділу держгеокадастру, пояснила кореспондентам «ЕХО», що ця земельна ділянка є приватною власністю. І вирішити питання можна лише в судовому порядку.
Отож, григоробригадирівці виготовили технічну документацію на свої земельні ділянки і написали заяви в суд.
Кабінетні землеміри
Ще влітку один із сільських голів розповідав кореспондентам про неминучість виникнення земельних проблем. Справа в тому, що розпаювання проводилось фахівцями без виїзду на місця, а сидячи в кабінеті. При цьому на картах не нанесені ґрунтові дороги, звалища, силосні ями і тому подібне. Орендуються поля, в основному, згідно старих карт, без попередніх замірів. А якщо їх провести, то може виявитись, що комусь пай дістався на неугіддях, навіть на кладовищі.
Подібні випадки підтверджують і працівники приватних землевпорядних організацій. Вони говорять, що, переміряючи поле, нерідко стикаються з фактом, коли паї опиняються за його межами. Добре, якщо це ґрунтова дорога. Гірше — коли посадка, звалище або колишні силосні ями. Власникові такого паю доведеться самостійно викорчовувати дерева, позбуватись побутових відходів чи загортати рови.
