Дотримуючись саме цих принципів, юний кобелячанин Максим Якименко успішно здолав страшну недугу.
У 2012 році на сторінках «ЕХО» вперше з’явилася стаття про те, що двадцятирічний житель Кобеляк Максим Якименко бореться із онкозахворюванням. Тоді родичі хлопця зверталися за фінансовою допомогою до земляків. Відтоді минуло майже чотири роки. І ми вирішили повернутися до теми лікування раку. Тим більше, що для цього є одразу кілька інформаційних приводів.
Читачі «ЕХО» ще повинні пам’ятати статтю під назвою «Супутниковий розвод». У ній йшла мова про те, як нахабні і безсовісні люди під приводом лікування від тяжких недуг видурюють у хворих величезні суми грошей. Зокрема, рекламуючи і нав’язуючи біологічно активні добавки. Тобто, препарати, котрі взагалі не є ліками. Між тим, шарлатани стверджують, що БАДи є ледве не панацеєю від усіх недуг. Горе-фахівці запевняють, що за їх допомогою можна зцілитися від діабету, хвороб хребта і навіть онкозахворювань. А легковірні люди, «ведучись» на обіцянки, втрачають дорогоцінний час і тисячі гривень. А в результаті їх стан лише погіршується. Є ще один важливий нюанс. Дуже часто люди сприймають діагноз «рак» як вирок. І опускають руки, не борючись із хворобою. Саме тому редакція вирішила повернутися до теми кількарічної давності. І розповісти про успішний досвід боротьби з онкозахворюванням.
Поділитися досвідом ми запросили Оксану Якименко, маму Максима, котрому в 2011 році поставили страшний діагноз. Оксана спочатку відмовлялась. Та потім, зваживши на те, що їх успішний досвід може допомогти іншим людям, погодилась розповісти свою історію.
Отже, у 2011 році у 20‑річного Максима Якименка виявили злоякісну пухлину. У один момент життя юного повного сил і планів на життя хлопця змінилося. Максим був досить успішним і відомим у Кобеляках юнаком. Він прекрасно танцював, брав участь практично у всіх районних концертах, їздив у складі танцювального ансамблю по всій Україні, виступав і в Росії. Хлопець відмінно навчався і школі № 2, а по її закінченню поступив до Харківської гуманітарно-педагогічної академії.
Розповідає мама Оксана Якименко:
— Уперше рак у Максима діагностували у Кобеляках. Хворобу запідозрив наш хірург Олег Скорик. Тут хочу окремо сказати про кобеляцьких медиків. Чомусь у місті та районі прийнято лише гудити їх. Мовляв, і рівень кваліфікації у них низький, і до хворих ставляться погано. А наш досвід свідчить про прямопротилежне. Ми були і в Києві, і в Харкові, і в Москві. І «світила» медицини із величезним авторитетом й не меншими гонорарами підтверджували те, що говорили наші скромні кобеляцькі лікарі. Я безмежно вдячна і Олегу Скорику, і Юлії Попрузі, і Світлані Богдановій за допомогу. Їх рекомендації щодо лікування не спростував жоден столичний лікар. Крім того, ці люди не лише рекомендували, а й постійно намагалися допомогти, порадити, шукали для нас клініки і фахівців, навіть гроші на лікування здавали. Інша справа, що у кобеляцьких медиків немає відповідного обладнання, щоб діагностувати онкозахворювання. А ось знання та бажання лікувати є. Перевірено на власному досвіді. І ось тут вже можу дати першу пораду. Вирішальну роль у боротьбі з раком грає успішна і вчасна діагностика. Тому закликаю людей відповідально ставитися до профоглядів. І при найменшій підозрі на онко здати всі необхідні аналізи й, не гаючи часу, приступати до лікування. Рак на першій і другій стадіях лікується так же успішно, як пневмонія. Тобто, запалення легень. Третя і четверта — це вже потрібно боротися.
Максим завжди говорив: «Я — абсолютно здорова людина. А рак — це тимчасові неприємності»
І сім’я Якименків почала боротьбу з хворобою. Оксана розповідає, що вони навіть не розглядали поради про звернення до численних народних цілителів і знахарів. Жінка заявляє:
— Так, мені радили лікуватися травами, БАДами, їздити до дідусів і бабусів. Ми цього не робили. Й іншим раджу не марнувати час на дурниці. Рак лікує лише офіційна медицина. Усе, крапка. Навіть представники народної медицини, ті, які нормальні, не беруться боротися з цією хворобою. Повірите шарлатанам, то лише втратите дорогоцінний час.
Уперше Максима прооперували у 2012 році. Операція пройшла успішно. Та медики попередили, що хвороба може повернутися. Так і сталося. Хлопець переніс ще дві складні операції. Останню проводили в Ізраїлі. Потрапити туди на лікування Максим зміг завдяки допомозі фонду Рината Ахметова. За все, крім лікування в Ізраїлі, платили самі Якименки. У 2012 році вони через пресу звернулися за фінансовою допомогою до земляків. Жителі міста і району назбирали близько 15 тисяч гривень. Цього б не вистачило. І Оксана взяла у банку кредит на 40 тисяч. А потім до порятунку здібного хлопця долучились співробітники Харківської облдержадміністрації, де Максим проходив практику. Вони й допомогли вийти на фонд Ахметова.
Мама Оксана підкреслює:
— Ми ні на секунду не сумнівалися, що здолаємо хворобу. Це ще один важливий нюанс. Не можна опускати руки. Я одразу сказала лікарям, що доки сама житиму, доти й боротимусь за сина. А Максим говорив: «Я абсолютно здорова людина. А рак — це тимчасові неприємності».
За словами мами, хлопець, попри всі складні операції та хіміотерапію, постійно вів активний спосіб життя. Він не брав академвідпустку у вузі, не полишав роботу, танцював, займався фізкультурою, зустрічався з дівчиною. Тобто, жив, як здорова людина. І в результаті одужав.
Дружина із Щастя і син Матвій
У 2015 році в житті Максима Якименка сталося одразу кілька знаменних подій. Він одружився. Заміж за хлопця із Кобеляк вийшла дівчина Тетяна з Щастя Луганської області. Вона разом із Максимом навчалася в академії. І ні на хвилину не полишала свого судженого. Лише в Ізраїль із ним не їздила. А в листопаді у щасливої подружньої пари народився абсолютно здоровий хлопчик. Назвали його Матвієм. Тепер, уже тато, Максим працює хореографом у Харківському міському Будинку дитячої творчості та в ансамблі «Джерельце». Танцює сам. Хлопцеві ще потрібно пройти обстеження в Ізраїлі. Він абсолютно не сумнівається, що все в його житті буде нормально.
Мама Оксана теж свято в це вірить. І радить землякам:
— Рак — це ще не вирок. Боріться, слухайтесь медиків, не опускайте руки, не вірте псевдоцілителям. І все у вас буде нормально.
