Цього разу поїздка на схід тривала два дні. 9 та 10 грудня новосанжарці побували у Водяному, Зайцевому та неподалік Горлівки.
Що везли?
Перед поїздкою новосанжарець Микола Ганжа три тижні «ставив на ноги» волонтерську «Газель». Перебрав мало не всю ходову та паливну систему, двигун і стартер. Запчастини, необхідні для ремонту, волонтери отримували в магазині «Гараж». А оплатив їх невідомий благодійник.
Давні друзі волонтерів і помічники української армії забезпечили усім необхідним для поїздки. Діти зі шкіл району збирали консервацію і продукти. Збирала продукти і новосажарка Віра Шкляр, а Тетяна Давиденко передала бійцям гарбузи для приготування каші.
Підприємець Ірина Піддубна закупила для потреб воїнів труби на буржуйки, гвіздки, а також макарони, локшину, рис, гречку — усього близько 200 пакунків. Директор ФГ «Козубівське» Михайло Васюта дав 2 тисячі гривень на пальне, ще 1 тисячу надав благодійник, який не назвався. За кошти, надані Надією Білокінь, для бійців придбали молочні продукти: молоко, йогурти та сметану, а також фольгу для утеплення бліндажів.
За цією поїздкою відвезли до бійців і буржуйки, виготовлені братами Кобами із Галущиної Греблі та Григорієм Теличком із Супротивної Балки.
Як везли?
У дорогу волонтери вирушили в ніч з 8 на 9 грудня. Цього разу водіями вкотре були Микола Ганжа із Нових Санжар та Володимир Рябенко з Крутої Балки.
— Їх окремо треба відзначити. Обом — по 63 роки, але завзяття стільки, що кожному молодому можна повчитися! — говорить Юлія Солодка.
Мандрівка знову видалася нелегкою. На півдорозі на схід машина перестала заводитися стартером, тому волонтерам доводилося запускати двигун, чіпляючись до попутних авто. Одного разу годину простояли неподалік Красноармійська і ніхто не зупинився. Після цього двигун не глушили навіть на блок-постах.
Уже в зоні АТО першим навідали новосанжарці Андрія Іванюка, якому привезли індивідуальну посилку та продукти. Боєць разом із частиною зараз знаходяться на передовій неподалік Горлівки. Після цього волонтери поїхали до Зайцевого-2, де також служать новосанжарські хлопці, які попрохали не повідомляти їх прізвищ, адже рідні не знають, що вони воюють на самому передку. Адже вже у Зайцевому-1 щодня відбуваються обстріли.
У перший день волонтери не встигли потрапити до добровольчого батальйону «Айдар». І на ніч поїхали у Водяне до своїх старих друзів із «Карпатської січі». Ярославу Теличку із Нових Санжар та його бойовим побратимам передали буржуйки, консервацію та молочні продукти.
— Хлопці продовжують закопуватися на самому передку, перед донецьким аеропортом. А їх щодня обстрілюють, — розповідає Юлія Солодка. — Їхали від них ми пригнічені: у день від’їзду двох «карпатців» контузило. І того ж дня загинули два бійці з 93‑ї бригади, підірвалися на міні. Один із них вижив у донецькому аеропорту, інший був зовсім юним. Ви надрукуйте, будь ласка, його останнє звернення. Не всі читають Інтернет, а воно того варте…
Наступного дня, 10‑го грудня, волонтери таки побували у батальйоні «Айдар». Доїхали майже до передових позицій і ледь не загрузли у багні. Довелося перевантажувати гуманітарну допомогу на бойову машину, щоб довезти до бліндажів.
Наступну поїздку волонтери планують на 18 грудня. Хочуть привітати бійців із Днем Святого Миколая.
P.S. Останній пост у соціальних мережах бійця 93-ої бригади Олексія Болдирєва, який загину 9-го грудня внаслідок підриву БМП на фугасі. Перекладено з російської..
«Так часто почала звучати фраза «Люди втомилися від війни»… Дорогі люди, відпочиньте. Ми не втомилися і захистимо ваш відпочинок. Для вас війни немає, але ви однак втомилися від неї… Не хвилюйтеся! Тут, де війни немає, ми, ідіоти, які могли відкупитися чи звалити в іншу країну, захистимо ваш відпочинок. Ми не вміємо втомлюватися. І не потрібно хвилюватися про пацанів, які тут! Ви ж не прохали Вас захищати. Ви взагалі не розумієте, за кого ми тут воюємо. Але це неважливо. Ви ж втомилися. Відпочивайте…»
