За п’ять місяців мешканці Нових Санжарах та району зібрали близько 1,5 тонни паперу, старих книжок та газет. Тепер на виручені від їх реалізації кошти волонтери зможуть придбати необхідні для бійців речі.
Не секрет, що потік допомоги, який через волонтерів надходив бійцям української армії, з кожним місяцем війни потроху меншав. Аж доки не зник практично зовсім. По-перше, за півтора роки бойових дій українці не стали багатшими. По-друге, постійні запевнення у телепередачах про припинення бойових дій не спонукали людей допомагати військовим, як раніше.
— А навіщо? Війни вже ж немає!
«Війни немає» — а на передовій щодня кілька поранених. «Війни немає» — а сотні бійців заступають щодня на бойове чергування у холод, дощ, часом по коліна у воді в наспіх викопаному окопі. І місять бруд замовленими у волонтерів берцями, вдивляються у ніч переданим волонтерами «тепловізором», і після чергування гріють на зробленій десь у новосанжарському селі буржуйці привезену із такого ж села картоплю. А війни немає. І волонтерам немає потреби їздити на схід. Принаймні, так тепер говорять у міноборони.
А волонтери слухають і… збираються у чергову поїздку. Шукають гроші на пальне, поспішають на «Нову пошту», щоб встигнути замовити усе, що прохали хлопці. Позичають гроші, бо бійцям зимова форма потрібна сьогодні, а не в лютому-березні, коли пришле Міноборони (якщо пришле).
Грошей не вистачає, тому вигадливі волонтери шукають можливості їх знайти. Влаштовують благодійні аукціони і розпродажі, шукають меценатів і спонсорів, смикають друзів і знайомих. І навіть збирають макулатуру. Ідея збирати непотрібний папір, щоб заробити кошти для потреб військових, в Україні не була новою. А у Нових Санжарах організувати цю акцію запропонувала громадський активіст Роза Туманова. Розповсюдила оголошення про збір макулатури у соціальних мережах, дала оголошення у районну та міжрайонну газети, розклеїла об’яви по рекламних тумбах у селищі. Акція «Здай макулатуру — допоможи українській армії!» тривала із 1 серпня по 1 грудня. За цей час до неї долучилися кілька десятків людей. Найбільше макулатури здали представники колективів КП «Будівельник» та Руденківської ЗОШ. Всього ж за цей час волонтери зібрали 1 тонну 342 кілограми різного паперу, старих газет, книжок, картону та іншого. Паралельно зі збором макулатури активісти оголосили акцію зі збору пластикових кришечок, необхідних для виготовлення протезів для українських військових, що отримали поранення у зоні АТО. Кілька місяців люди везли та несли кришечки до волонтерського пункту Юлії Солодкої на новосанжарському ринку. І за цей час вдалося зібрати 145,5 кілограмів пластику.
Усе зібране 21‑го грудня відвезли до Полтави. І повернулися до Нових Санжар із 4 тисячами гривень, вирученими за зданий папір та пластик.
— Звичайно, це не надто великі гроші, враховуючи тривалість нашої дії, — говорить організаторка акції, — проте ми заробили їх для українських військових практично з нічого. Люди зробили дві корисні справи: позбулися сміття, яке давно потрібно було викинути, і допомогли волонтерам у підтримці наших бійців на сході. Тому 4 тисячі з нічого — це добре. І, гадаю, ми продовжимо цю акцію.
На отримані кошти новосанжарські волонтери зможуть закупити необхідне для новосанжарських бійців. Одразу ж і відвезуть: доки ми готуємо до друку черговий номер «ЕХО», волонтерська «Газель» вирушає на схід.
