Про це стало відомо під час чергової сесії сільської ради.
На сесію в Шенгури прибуло чимало гостей. Взяти участь у зібранні зголосились депутати районної ради Микола Антонов, Валерій Дрига, Володимир Деменко та житель Кобеляк Петро Лаврик. Вони попрохали своїх колег із Шенгурів розглянути питання, яке їх цікавить, першим. Шенгуряни погодились. Питання, яке викликало такий ажіотаж, стосувалось виділення 53 гектарів землі на території Шенгурівської сільради Петру Лаврику. Напередодні навколо нього на сесії Кобеляцької районної ради виникла бурхлива дискусія. І в результаті районні депутати так і не затвердили нормативно-грошову оцінку землі для Лаврика. І частина з них приїхали в Шенгури, щоб вивчити ситуацію на місці.
Тон дискусії на шенгурівській сесії, як раніше і на районній, задав Микола Антонов. Він висловив своє обурення і здивування тим фактом, що шенгурівську землю в оренду бере житель Кобеляк. І тим, що у Петра Лаврика є лише досвід управління і господарювання, але зовсім відсутня техніка для обробітку ґрунту. І це при тому, що в Шенгурах не вистачає землі для виділення її учасникам АТО. У результаті, на його думку, земельні ділянки заберуть у місцевих жителів, котрі не зуміли заключити повноцінні договори. Крім того, Антонов прагнув вияснити, чому у шенгурівських депутатів не питали погодження на виділення 53 гектарів Лаврику.
Петро Лаврик визнав, що не має техніки. Не приховував він і того факту, що землю оброблятиме технікою агрофірми «Добробут». Та претензії у свій бік із боку Антонова він відкинув. Лаврик сказав:
— По-людськи я Вас, Микола Вадимович, розумію. У Вас цю землю у 2011 році забрали. Та я пройшов усю процедуру від початку і до кінця, їздив у Київ, телефонував на «гарячу» лінію. І все зробив згідно чинного законодавства. І коли я оформляв землю, ніякі узгодження із сільськими депутатами не були потрібні.
Слова Лаврика підтвердили і сільський голова Світлана Толмачова, і землевпорядник Ірина Вовк. Вони визнали той факт, що зверталися до Держгеокадастру із проханням залишити землю. Та було запізно. Лаврик документи вже оформив. Підтвердили сільські посадовці і те, що їм рекомендували вилучати землю для потреб учасників АТО у тих, хто не заключив повноцінні договори оренди. Це знову обурило Антонова. Він емоційно заявив:
— Заберуть у місцевих: у Мухи, у Павленка. Лаврику, у якого вже є земля у Сокілці, — залишать.
Урешті-решт суперечка закінчилась черговою констатацією того факту, що українське законодавство, котре регламентує процес надання землі в оренду, є недосконалим. Землю виділяють у Полтаві, її нормативно-грошову оцінку затверджують у Кобеляках, а в сільської влади в кращому випадку питають погодження, яке не має вирішального значення.
Чимало запитань було і у члена виконкому Михайла Брейка. Судячи із відповідей землевпорядника Ірини Вовк, сільрада всупереч закону виділяла землі за межами населеного пункту. Та ще й правоохоронців обдурювала.
Крім того, стало відомо, що агрофірма «Добробут» обробляла землі, виділені місцевим жителям для ведення особистого селянського господарства. Валерій Дрига та Микола Антонов заявили, що це незаконно. А коментуючи повідомлення Світлани Толмачової, що у Шенгурах проведуть ревізію землі, Дрига зауважив:
— Можете «сісти» всі.
Після сесії редакція направила запит до відділу Держгеокадастру в Кобеляцькому районі з приводу законності обробітку агрофірмою «Добробут» землі, виділеної для ведення особистого селянського господарства.
Нам відповіли:
«…Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція) від 12.02.2015 № 191-VII, а саме ст. 33 Земельного кодексу України:
1. Земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.»
Та до 12 лютого 2015 року передача таких земель у оренду фермерам чи агрофірмам була поза законом.
