Лідія Тригубенко після виходу на пенсію працює прибиральницею в приватній аптеці, що розташована в Кобеляках на вулиці Дніпропетровській. В її обов’язки входить прибирання приміщення закладу та прилеглої до нього території.
«Тиждень тому я прибирала папірці в парку, який прилягає до нашої будівлі, — розповідає жінка. — І раптом почула собаче скавучання. Воно долинало із каналізаційного колодязя. Підійшла, подивилася. Бачу — там невеличке гарненьке собачатко сидить».
Металевий люк, який закривав отвір в колодязь вкрали кілька місяців тому. Після цього комунальники закрили колодязь бетонною кришкою. Але вона не суцільна, а з невеликим отвором посередині. Доросла людина чи навіть дитина, в разі чого, в ньому застрягне, а ось собача провалилось всередину.
Побачивши тварину, яка потрапила в біду, Лідія Тригубенко кілька годин пробувала її відтіля витягти. Вона опускала в колодязь то довгу ганчірку, то мітлу. Думала, що собача здогадається схопитися за предмет зубами і вона його витягне. Та всі спроби виявилися безрезультатними. «Воно ж не кішка, видряпатись не може і зубами не чіпляється», — говорить жінка. І тоді вона почала годувати собаку. Три-чотири рази на день вона кидала в колодязь хліб, кісточки, залишки страв, які брала в сусідньому кафе. «Кину попоїсти, а потім сиджу, балакаю з нею. А вона поїсть і уважно слухає мене. І вже не скавчить, заспокоюється».
Потім їй сказали, що собака може загинути через відсутність води. Жінка купила на ринку кавун і почала ділитися ним із псом. Але він від такого десерту відмовився. Коли похолодало і пішли дощі, песик знову почав скиглити. Його годувальниця вирішила вдатися до більш кардинальних заходів. У четвер, 3 вересня вона пішла в міськраду. Там розповіла про незвичайну проблему секретарю міськради Сергію Галушко. Сергій Станіславович разом з Тригубенко одразу ж вирушив на місце події. «Думав, пообіді переодягнутись у робочий одяг і спробувати витягти цуценятко», — розповідає посадовець. Та на шляху від міськради до колодязя Галушко побачив чоловіка, одягнутого в камуфляжний одяг із написом «Рятувальник». Посадовець миттєво зателефонував у райвідділ МНС і через 10-15 хвилин рятувальники вже були біля злополучного колодязя. Сергій Чирков та Сергій Жук спочатку ломами відсунули величезну бетонну кришку. У колодязь поліз Чирков. «О, він ще й кусається», — донеслось з-під землі. Довелось накидати мотузку на шию переляканій тварині, а вже потім витягувати її на поверхню землі. Врятована собака миттю дременула вглиб парку. А працівники сусідніх магазинів оплесками привітали рятувальників. «Такі випадки трапляються регулярно, — говорить Сергій Жук. — Щомісяця ми витягуємо з каналізаційних та водопровідних колодязів 2-3 собаки. А ось котів з дерев не знімали — самі злазять».
«Слава Богу, — полегшено зітхнула Лідія Тригубенко. — Тепер хоч спати спокійно буду. Бо те собача мені вже снилося».
Вдома пенсіонерка утримує величезну німецьку вівчарку, трьох котів і папугу.