На координаційній раді при голові районної ради говорили, зокрема, про виплату компенсації за пільгове перевезення. Якщо раніше її сплачували з державного бюджету, то тепер це «право» передали місцевим радам.
Про це на нараді, яка проходить 5‑го лютого у залі засідань районної ради, розповідає сільським головам начальник управління праці Наталія Гомля.
— До 2015‑го року саме наше управління займалося укладенням угод із перевізниками та виплатами їм компенсації за пільгове перевезення. У 2016‑му році ця пільга залишилася, але кошти у державному бюджеті на неї не передбачені, — пояснює Наталія Григорівна із трибуни залу засідань. — Тепер кожна сільська рада повинна укладати угоду з перевізником і сплачувати йому за перевезення своїх пільговиків.
Сільські голови з таким формулюванням не зовсім погоджуються.
— Ми не зобов’язані, а маємо право! — уточнює зачепилівський сільський голова Михайло Заріцький.
А його колеги довго дискутують із начальником управління про те, як одній сільській раді укладати угоди із кількома перевізниками, а потім ще й контролювати перевезення пільгових категорій. Також обговорюють питання контролю за кількістю поїздок. Пропонують робити це за допомогою особливого вигляду квитків або спеціальних талонів. Проїхала людина один раз — віддала перевізнику талон. За місяць він зібрав 40 талонів і звернувся до сільської ради за відповідною сумою компенсації. Проте і цю пропозицію підтримують далеко не всі. Зокрема, полузірський сільський голова Любов Шерстюк зауважує, що «талонна система» — це не прогрес, а повернення до середини минулого століття.
Також виступає заступник новосанжарського селищного голови Валентин Івашина. Він пропонує, аби кожна сільська рада не укладала окремої угоди, передати це право районній раді. А кошти за пільгове перевезення передати їй субвенцією.
Інші сільські голови цю пропозицію загалом приймають. Головуючий на нараді Геннадій Супрун пропонує додатково вивчити це питання і прийняти рішення після консультацій із фахівцями управління праці.
