10‑го лютого у Соколовій Балці відбувається зустріч місцевої громади із представниками районного відділення поліції. Частина місцевих жителів закликала розслідувати злочини колишнього директора агрофірми, інша частина стала на його захист.
«Він кинув дев’ятсот чоловік! І державу!»
За три тижні до цього на зустрічі з представниками «Новосанжарської самооборони Майдану» начальник відділення Олександр Мартиш пообіцяв представникам Соколової Балки, що приїде до них у село і прозвітується про хід розслідування кількох резонансних проваджень, суперечки навколо яких тривають уже кілька років.
10‑го лютого об 11:00 така зустріч дійсно відбувається у залі засідань Соколовобалківської сільської ради. Разом із Олександром Мартишем на неї приїздять начальник слідчого відділення Антон Бовдун та слідчий, який, власне, і займається справами Соколової Балки.
Варто зауважити, що на зустріч приходять переважно представники місцевої «Самооборони» та кілька колишніх та нинішніх депутатів сільської ради. Розмову із правоохоронцями ведуть переважно місцевий активіст «Самооборони» Іван Геращенко та депутат сільської ради Іван Забрудський.
На початку зустрічі Олександр Мартиш коротко розповідає про хід слідства, про вжиті слідчі дії у тих справах, які згадували представники Соколової Балки на зборах у Нових Санжарах. Тоді вони вкотре нагадували правоохоронцям про десятки спиляних нібито без будь-яких дозволів дубів, про висушений, але не розчищений ставок та, головне, про нібито створення двох агроформувань — «Сокіл» та «Шевченка» — і передачу їм майна колишнього КСП за підробленим протоколом зборів. Відповідаючи на питання про збори, Олександр Мартиш розповідає, що слідчим були опитані деякі із учасників тих зборів. І двоє чоловіків, які раніше повідомляли, що не були на зборах, тепер стверджують, що на них були і підписи свої під протоколом ставили. Активісти продовжують наполягати, що підписи на протоколі були підробленими. Тоді Олександр Мартиш радить їм звернутися до суду, аби той призначив спеціальну графологічну експертизу у цій справі.
— За це треба буде заплатити 60 тисяч! Хто такі гроші викладе за це? — традиційно голосно запитує Іван Геращенко.
Правоохоронці намагаються заперечити. Натомість Іван Геращенко витягає із файлу купу документів і традиційно радить представникам поліції шукати відповіді у колишнього директора «Соколу» і «Шевченка» Володимира Замули. При цьому радить робити це досить незвичайними методами.
— Я вам підкажу як: голки йому під ногті засовуйте, но шоб він признався! Тому шо він кинув дев’ятсот чоловік! Не тільки людей — він кинув і державу: він украв дуби, він украв ставки, він украв мул!
Олександр Мартиш зупиняє промову активіста. І пояснює, що неважливо, хто стоїть за вчиненням злочину: він буде розслідуваний, а винні — притягнуті до відповідальності. Також обіцяє, що правоохоронці шукатимуть можливість призначити необхідні у справі експертизи.
— Нам уже не один начальник таке обіцяв. А потім всі вони приїжджали до Замули на охоту і на тому діло закінчувалося, — скептично зауважує Іван Забрудський.
На це Олександр Мартиш запевняє, що з ним таке точно не станеться.
У ході зустрічі активісти також повідомляють про факт нібито незаконного випилювання дерев на території сільської ради, яке сталося днями. Звинувачують у цьому злочині також колишнього директора агроформувань. Олександр Мартиш пропонує написати із цього приводу заяву, а потім викликає оперативну групу, яка виїжджає на місце вирубки, щоб задокументувати факт можливого правопорушення.
«Був би Замула — було б усе!»
Зустріч із представниками самооборони та активістами триває близько години. А на 12:00 до начальника поліції приходять на особистий прийом ще кілька десятків мешканців Соколової Балки. Вони одразу зауважують, що не бажають говорити із представниками поліції у присутності преси. І доки чекають на можливість зайти, на доволі високих тонах розповідають журналістові про своє бачення ситуації в селі.
— Це вже роками триває! Може, досить його колотити?! Скільки вже раз приїжджала і міліція, і поліція, і прокуратура, і хто завгодно! Якби дійсно були такі злочини, про які постійно кричать, давно б уже посадили, правда ж? — говорить одна із літніх жінок, які прийшли на прийом.
— Доки був Замула — у селі все було. І соціальну сферу підтримував, і центр села був доглянутий, і пам’ятник Шевченку був одним із кращих в Україні! А тепер на вулиці лампочку ніхто не вкрутить, центр бур’янами заростає, а пам’ятник валиться! — додає інша, молодша.
— Ставок Замула почав чистити! Так йому ж не дали! Документи усі були, екологія погодження дала! Якби палки у колеса не ставили, був би ставок, а так хто ж захоче робити під таким тиском? — це вже говорить колишній сільський голова Олена Біленька.
За якийсь час представників громади запрошують до зали. Говорити у присутності представників преси вони відмовляються і Олександр Мартиш делікатно прохає журналістів залишити приміщення. Тому розповісти про питання, які підіймали під час другої частини особистого прийому кореспонденти «ЕХО» не можуть зі зрозумілих причин.
