На святі зими у Нових Санжарах палили «війну», роздавали хліб і співали російських пісень.
28 лютого видався погожий день. З самого ранку над Новими Санжарами світило яскраве сонце. Чим не чудовий день для свята? Проте новосанжарці, схоже, так не вважали, тому що на 11:00 на центральній площі селища, де мало проходити свято проводів зими та зустрічі весни, зібралося всього кілька десятків людей.
Зрештою, ті, хто не прийшли, втратили небагато. Сценарій свята особливою оригінальністю не вирізнявся і до болю нагадував такі ж свята останніх п’яти-шести років. Традиційні Дід Мороз та Снігурка (у традиційному ж російському кокошнику. — Авт.), не менш традиційні Козаки, Зима і Весна, маленькі весняні Місяці у смушевих шапках. Усе яскраве, красиве, навіть, миле, але вже не раз і не два бачене. Хоча, можливо, новосанжарці проігнорували свято з інших причин, не пов’язаних із повторюваним сценарієм. До речі, щодо повторюваності. Кожного року на свято проводів зими традиційно спалюють мішки з написами «Корупція», «Безробіття», «Криза». Їх палять, а вони все не згорають. Цього року до них додався ще один мішок: «Війна».
До речі, завершилася театрально-урочиста частина свята зворушливим врученням короваїв представницям влади: селищному голові Інні Кобі та першому заступнику голови райдержадміністрації Наталії Постольник. Після цього Інна Олександрівна у кращих традиціях новосанжарських свят вирушила «в народ» і по шматочку роздала свій коровай. Вийшло досить зворушливо.
Утім, навіть така чуйність і щедрість селищного голови не розбурхала новосанжарців. Вони чомусь досить прохолодно зустріли артистів естрадно-музичного центру «Вікторія». Аж незручно було, коли поважний ведучий із Полтави веселим голосом закликав: «Санжари, я не чую вас!», а у відповідь — тиша…
Хто знає, що саме у святі не сподобалося новосанжарцям? Може, нещодавній гала-концерт «Дзвінких голосів» повністю задовольнив їх культурні бажання і на полтавських гостей вже елементарно не вистачило енергії? Артисти із Полтави співали і грали натхненно, а людей на площі не більшало, а меншало. Варто зауважити, що ті, хто лишилися, уже посередині концерту почали аплодувати. А завжди безпосередні діти — навіть пританцьовувати перед сценою.
У другій частині концерту вже напівспорожнілій площі показали кілька музичних пародій. Їх глядачі також сприйняли, м’яко кажучи, неоднозначно. Адже артист-пародист виходив на сцену чомусь переважно в образах російських зірок естради: Ірини Аллегрової, Валерія Леонтьєва, Стаса Михайлова.
— Для кого це свято?! — обурюючись, запитала одна із глядачок. — Я такого жаху давно не бачила! Навіщо нам привозять пісні росіян, які підтримують війну в Україні. А ми це маємо слухати?!
Жінка, а за нею ще кілька чоловік пішли з площі. І до завершення виступів артистів перед сценою лишилося зовсім мало новосанжарців. Хотілося б написати, що свято вдалося. Проте, рука не підіймається.
До слова, журналісти тижневика «ЕХО» перевірили і не знайшли прізвищ Леонтьєва, Аллегрової та Михайлова у списку діячів російської культури, які підтримали дії Путіна щодо Україна. Проте, осад все ж таки залишився.
