У лютому і на початку березня царичанські волонтери здійснили ще дві поїздки в зону антитерористичної операції. Передостання поїздка була досить цікавою і незвичною.
Крім гуманітарної допомоги, якою був завантажений мікроавтобус «Форд», учасники везли з собою ще й підготовлену показову програму. Бійці на передовій були приємно здивовані сюрпризом. Розповідає волонтер Федір Сідак:
— У дорогу вирушили 5 чоловік. Окрім Вадима Тимощенкова (він же і козак Тимоха) та декількох товаришів, до нас приєднався Володимир Пасинко із Дніпропетровська (козак Колоброд). На передовій дали 6 концертів. Тимоха і Колоброд демонстрували показові виступи із шашками, списами, ножами. Майже всі виступи відбувалися під відкритим небом. Бувало, температура повітря сягала мінус 10 градусів. Звучали бойові українські козацькі пісні. У такий спосіб хлопці-волонтери піднімали бойовий дух вояків. Бійці скандували «Слава Україні» та підхоплювали пісні разом з артистами. Останній, шостий, концерт відбувся під Волновахою, неподалік лісу. Загалом волонтери «намотали» по колу тисячу кілометрів. У районі Пісок на бойових позиціях «республіки міст» наші артисти випадково зустрілися із журналістами CNN (сі-ен-ен). Ті зафільмували виступ козаків і взяли інтерв’ю. Також наші волонтери познайомилися там із американцями і на згадку сфотографувалися. Повернулися додому на четвертий день.
Волонтери відвезли допомогу у 93–ю бригаду, на базу окремої тактичної роти Правого сектора, у 20‑ту БМДР, у батальйон «Донбас», у Чернігівську танкову бригаду, на блокпост під Пісками.
— Автобус гнувся від вантажу, — каже Федір Сідак. — На цей раз ми поміняли гуму на колесах, і наш старенький «Форд» витримав поїздку по ґрунтових дорогах. Доводилося нам і чекати хлопців‑побратимів із бойових завдань, а потім під вечір давати концерт. Дозволили нам також трохи потренуватися стріляти. Що ми везли на передову? Дякуючи небайдужим людям, порадували наших вояків продуктами, гумою, маскувальними сітками та маскхалатами, буржуйками, господарськими товарами, питною водою, а надто — дитячими малюнками від вихованців школи естетичного виховання. Харчі були вартісні: цукор, олія, пиріжки, шоколад, м’ясо (два барани) та інше.
До розмови долучається Вадим Тимощенков:
— Люди, які допомагають формувати гуманітарну допомогу, — герої. Я розумію, як їм важко, та все ж таки бійцям на передовій важче. Звичайно, усіх, хто допомагає, перелічити не можна. Хто дає від щирого серця, не потребує публічної подяки. Та ми вдячні багатьом приватним підприємцям Царичанки, громадам Могилева, Китайгорода, Прядівки, Ляшківки, сільськогосподарським товариствам, школам, районній держадміністрації, райраді, селищній раді і всім небайдужим громадянам.
Коли наші волонтери повернулися додому і Федір Сідак відганяв «бойову машину» у Дніпропетровськ, його наздогнала сумна звістка, що помер його батько. Висловлюємо співчуття Федору Адамовичу. Батько завжди пишався своїми синами.
Вадима Тимощенкова і Федора Сідака часто запрошують на зустрічі з дітьми та молоддю. У День Пам’яті Героїв Небесної Сотні волонтери побували на уроках мужності в Царичанській ЗОШ І-ІІІ ступенів і Рудківській ЗОШ І-ІІ ступенів. Учні уважно слухали їхні виступи, задавали вдумливі запитання. Чоловіки привезли з собою для шкільних музеїв воєнні трофеї — використані гільзи. Діти, у свою чергу, вручили волонтерам малюнки і листи, які ті відвезуть на передову.
Нещодавно Федір Сідак та Вадим Тимощенков повернулися із чергової поїздки. У дорозі були три доби. Дуже допомогли у зборі допомоги всі школи району, прядівські волонтери Юрій Кисельов і Олена Чабан, Валерій Лабагур. Юрій Коваленко та Олександр Середа придбали для бійців пральні машини. Одну машину волонтери відвезли батальйону «Донбас», іншу — у 93‑у бригаду.
Нагадаємо контактні телефони волонтерів усім небайдужим громадянам, які бажають допомогти нашим військовим: (099) 780‑44‑30, (097) 133‑74‑63, (095)401-15-27.
