У понеділок в Апеляційному суді Полтавської області розпочався розгляд справи Анатолія Няйка.
Захисники екс-сільського голови подали апеляцію щодо вироку Кобеляцького районного суду від 10 грудня 2015 року. Згідно нього, Няйка визнали винним за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України. Його звинуватили в отриманні хабара за сприяння у виділенні землі за межами населеного пункту. Няйку призначили покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування на строк 3 роки з конфіскацією належного йому майна.
Адвокати Анатолія Няйка звернулись до служителів Феміди, аби ті, вивчивши матеріали справи, скасували рішення кобеляцьких колег та винести виправдувальний вирок у зв’язку з відсутністю в його діях кримінального правопорушення.
Засідання провела колегія суддів у складі Лілії Денисенко (головуюча), Наталії Голубенко та Володимира Костенка. Інтереси Няйка представляли адвокати Анатолій Кононенко, Микола Рижанков та Олександр Лемешко.
Головуючий суддя зачитала клопотання від захисників, у яких вони прохали допитати в якості свідків Олександра Шила, заступника начальника Головного управління Держземагентства у Полтавській області, Миколу Антонова, Олега Пищиту та Олега Пастухова. Адвокати пояснили: що оскільки у суді першої інстанції Шила допитували у режимі відеоконференції, то це не дало можливості у повній мірі з’ясувати думку спеціаліста з приводу повноважень сільських голів щодо виділення земельних ділянок для ведення фермерського господарства, а покази Антонова не були враховані. Також захисники прохали витребувати з Головного управління національної поліції речові докази та дослідити їх, так як предмет, який передавався Няйку в якості боргу, не був досліджений у Кобеляцькому суді. Лілія Денисенко задовольнила ці клопотання.
Головуючий суддя зачитала характеристики Няйка, надані суду першої інстанції райдержадміністрацією, районною та сільською радами, а також звернення підгорянської громади. Після цього Лілія Денисенко познайомила присутніх із вироком Кобеляцького районного суду.
Прокурор, заслухавши вирок, повідомила, що вона не згодна з апеляцією, оскільки рішення, прийняте судом першої інстанції, є обґрунтованим.
«Із 2007‑го Пастухов заборгував мені 4850 доларів»
Далі слово надали Анатолію Няйку. Він розповів, що приятелював із Олегом Пастуховим протягом п’ятнадцяти років. Під час розпаювання колишніх колгоспних земель чоловікам дістались сусідні ділянки.
— Домовились спільно обробляти їх, — говорить Няйко. — Я придбав трактор та знаряддя, необхідні для обробітку. Обробляв свою землю і Пастухова. За мою роботу Олег обіцяв розрахуватись. Борг накопичувався з 2007 року. У цьому ж році він отримав на території Підгорянської сільради 63 гектари землі для ведення фермерського господарства. Документи на цю ділянку він не виготовив. Постійно позичав у мене для її обробітку кошти, посівний матеріал, засоби захисту. Крім цього, я особисто допомагав йому обробляти цю землю. Його борги завжди підраховували в усних домовленостях і переводили в долари.
Зі слів Няйка, у 2012 році Кобеляцька райдержадміністрація надала Пастухову додатково 9 гектарів землі, які межували з його наділом, оскільки від цієї ділянки відмовились колишні працівники швейної фабрики. Сільська рада надала Пастухову викопіровку на неї, хоча це могли зробити і в Держгеокадастрі.
— Із 2010 року я працював підгорянським сільським головою, — продовжує апелянт. — Пастухов на суді стверджував, що заключив зі мною договір на половину обробітку цих 9 гектарів. Але на цю землю сільрада, і я особисто, не мали ніякого впливу, так як вона знаходилась за межами населеного пункту. У цей час із податкової до сільської ради почали надходити звернення, де значилось, що Олег Пастухов є злісним неплатником податків. Ми, у свою чергу, почали писати подання до прокуратури. Згодом контрольно-ревізійне управління, проводячи перевірку, виявило, що він знову ухиляється від сплати податків.
Одного разу до Анатолія Няйка звернувся представник фірми, у якої Пастухов брав паливно-мастильні та посівні матеріали. Чоловік пояснив, що фермер заборгував їм більше 100 тисяч гривень, тому, згідно рішення судово‑виконавчої служби, вони змолотять його посів пшениці. Хоча Пастухов раніше обіцяв віддати Няйку борг після збору урожаю з цього ж поля. На той час фермер був винен апелянту 4850 доларів. У зв’язку з тим, що пшениці не вистачило, щоб розрахуватись із фірмою, її представники восени змолотили і соняшник.
Як пояснив Няйко, із посіву соняшника залишилась невелика частина. Він зв’язався з Пастуховим і почав вимагати розрахуватись із ним залишком урожаю. Той погодився. Коли комбайн приїхав на поле, то Пастухов заявив, що скосити можна половину, 4,5 гектара. Няйко з цим не погодився. Тоді фермер сів у автомобіль і викликав міліцію. Після прибуття правоохоронців на місце події, техніка перестала працювати, а змолочені 300 кілограмів соняшнику повернули Пастухову. Та фермер пояснив працівникам міліції, що між ним і Няйком існували цивільно-правові відносини.
Також Анатолій Няйко розповів, що восени 2014 року, після листа від Держгеокадастру, він разом із землевпорядником виїжджав на поле, яке обробляв Пастухов. Земельна ділянка була необробленою, заросла амброзією. Представники сільради задокументували це та зробили фото. Після чого провели засідання виконавчому комітету. На ньому Няйко повідомив, що до сільської ради надійшло звернення від господарства «Деметра-2011», котре готове обробляти земельну ділянку, якою користується Пастухов. Зважаючи на те, що фермер є постійним неплатником податків, ніколи не переймався проблемами села, не дотримується сівозміни, члени виконкому погодились написати в Держгеокадастр прохання відмовити Пастухову в оренді і винесли це питання на сесію. За порадою спеціалістів Держгеокадастру, рішенням сесії підгорянські депутати перевели цю ділянку в землі запасу і написали лист-відповідь у обласний відділ Держгеокадастру, що Підгорянська сільська рада вважає недоцільним надання Пастухову 72,1 гектара землі. Цю ж ділянку одноголосним рішенням підгоряни погодились передати голові фермерського господарства «Деметра-2011» Олександру Колодочці. Держгеокадастр відмовив Колодочці у зв’язку з тим, що на ділянку є кілька претендентів, тому буде проведений аукціон. Його до цих пір не провели.
— У травні минулого року вночі на поле заїхала сільськогосподарська техніка, — говорить Няйко. — Її власник пояснив жителям громади, що Пастухов дозволив йому скористатись цією землею, щоб отримати урожай, оскільки має перед ним борги. Олег запевнив чоловіка, що має всю необхідну документацію на ділянку. У вересні два комбайни також вночі зібрали на полі урожай кукурудзи.
— У грудні 2014 року Пастухов зателефонував мені і сказав, що продав батьківський автомобіль і готовий віддати борг, — каже апелянт. — Він приїхав до сільської ради, дістав купюри. При цьому повідомив, що там не вистачає 300 доларів. Я їх не перераховував, так як довіряв йому. Не встиг я зайти до приміщення сільради, як з’явились правоохоронці. Вони й склали протоколи.
На завершення свого виступу Анатолій Няйко попрохав судову колегію взяти до уваги те, що йому довіряє громада, яка знову обрала його на посаду сільського голови, позитивні характеристики, надані від керівників району, та що він має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.
Прокурор запитала апелянта, чому під час негласних слідчих дій на аудіо- і відеоматеріалах було зафіксовано, що Пастухов заперечував борг перед Няйком:
— Крім того, у попередніх розмовах Ви наголошували, що є інший кандидат на ділянку, тож будуть кошти — буде погодження.
— Це погодження надавали 15 сільських депутатів, — пояснює Няйко. — На момент, коли ми говорили про повернення боргу, сесія вже прийняла рішення про передачу землі Колодочці.
Суддя Володимир Костенко поцікався в Анатолія Няйка: після рішення сесії від 10 грудня 2014 року, за якою процедурою Пастухов мав повторно отримати в оренду землю і чи впливала на це сільська рада.
— Це рішення приймає обласне відділення Держгеокадастру, а рішення сесії є лише рекомендацією, не більше, — відповів Няйко.
— Ви погоджуєтесь, що Пастухов передав вам саме ту кількість і ті банкноти, які зазначені в протоколі обшуку? — запитав Костенко.
— Я їх не перераховував. Але там були і долари, і гривні, — сказав апелянт.
— У березні 2015 року хто вам повідомляв про зміну раніше повідомленої підозри: слідчий чи прокурор? Оскільки у матеріалах справи є повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 14 березня 2015 року, яка підписана прокурором області Стрилюком. І є відмітка про те, що повідомлення про підозру вручив слідчий Мороз. Прокурор при цьому був присутній?
Відповідь на це питання дав захисник Кононенко. Він відповів, що повідомлення Няйкові в його присутності вручив у приміщенні слідчого управління слідчий Мороз без участі прокурора.
Суддя посилалась на недопустимі докази?
Потім суддівська колегія заслухала адвокатів. Захисник Кононенко наголосив, що Пастухов неодноразово погоджувався з борговими зобов’язаннями, які він мав перед Няйком. Тому повернення боргу не може вважатись отриманням неправомірної вигоди.
— Вирок винесений судом із порушенням вимог Кримінально-процесуального кодексу. Сторона обвинувачення посилалась на матеріали слідчо-розшукових дій, які викладені на протоколі та надані на диску. Також вказується, що протоколи складені на підставі доручення, яке надав слідчий Фоменко. У матеріалах кримінального провадження є два витяги з Єдиного державного реєстру, куди вносяться прізвища слідчих, які мають право проводити дії в цьому провадженні. У витягах вказуються слідчі Мороз, Кашуба, Антоненко і Лозко. Слідчий Фоменко у цих документах не значиться. Процесуальний прокурор Кулик надавав слідчому Морозу доручення вести досудове розслідування. Тобто, немає постанови, що оперативний підрозділ отримав доручення саме від слідчого Фоменка.
Вказав Кононенко і на недопустимий доказ, на який суддя посилалась у вороку
— Свідок Терновий зазначав, що під час його роботи на посаді голови РДА він чув про схеми, коли сільські голови надавали у користування землі або допомагали фермерам отримувати землю за частину прибутку. Це свідчення двічі вказується як обґрунтування вироку. Хоча не зрозуміло, де свідок чув ці дані. Також судом не була викликана людина, яка їх надавала.
Адвокат підкреслив, що не вбачає у діях Няйка складу злочину.
Захисник Олександр Лемешко звернув увагу, що Олегу Пастухову не надходили погрози ні з боку Анатолія Няйка, ні з боку депутатів. Про це він вказував і в заяві на ім’я слідчого Фоменка, і в під час судового розгляду справи.
«Пастухов заборгував багатьом у районі»
Першим захист викликав свідка Миколу Антонова. Він розповів, що тривалий час товаришує з Няйком та Пастуховим:
— Ми всі між собою куми. Дружили сім’ями, постійно разом відзначали всі свята. Тому, коли давали в борг кошти один одному, ніяких розписок не брали. Я знав, що Олег винен Анатолію значну суму коштів. Ще навесні 2014 року був свідком, коли Пастухов учергове позичав гроші у Няйка. На той момент сума боргу сягала близько 4 тисяч доларів. Восени цього ж року Олег мав розрахуватись із ним урожаєм, але замість цього написав заяву в райвідділ міліції. Після цих подій я, аби убезпечити Няйка, пропонував йому, щоб Пастухов передав борг мені. Також Олег мав боргові зобов’язання перед багатьма жителями району, які тепер не ризикують вимагати їх у нього.
Наступним свідчив Олег Пищита, який повідомив, що мешкає поруч із Анатолієм Няйком. Неодноразово був свідком того, як Олег Пастухов брав у Няйка посівний та паливно-мастильні матеріали, засоби захисту рослин. Особисто також допомагав обробляти землю Пастухова. Пищиті доводилось часто чути, що Анатолій нагадував про борг Олегу, але точної суми він не знає.
Заслухавши свідків, суддівська колегія повідомила, що на наступне засідання, яке відбудеться 6 квітня, викличуть Олега Пастухова та представника Держземагентства Олександра Шила.
До речі, як і минулого разу, підтримати Анатолія Няйка приїхали жителі Підгорянської громади та його друзі. Частина з них знаходились під час слухання в залі суду, інші напроти входу в адмінбудівлю розгорнули плакати на підтримку Няйка.
