У передмові до книги «Спогади прокурора» Григорій Потетій згадує про циганку, яка ще в дитинстві передбачала йому, що він буде прокурором. Це сталось. Однак навіть ця віщунка не могла передбачити, що він стане ще й письменником.
Його «красне письменство» — то кропітка робота, яку Григорій Федорович все таки виконав. До того ж зробив це якісно і професійно. Як і всі тридцять років він професійно, зі знанням справи виконував роботу слідчого і прокурора. Я, як його колега, який також у далекому 1972 році закінчив разом із Григорієм Потетієм юридичний факультет Київського державного університету і пройшов тим же шляхом, що й він, можу про це засвідчити.
Тепер кілька слів стосовно самої книги. Григорій Федорович зумів зібрати воєдино кримінальні історії за період своєї служби в органах прокуратури, проаналізувати їх, найбільш яскраві факти і події подати з позиції не лише слідчого й прокурора, а й людини, якій небайдужі людські долі, їх подальший життєвий шлях. Таких невигаданих історій чимало в цій книзі. Влучні вислови автора часто-густо підкреслюють трагізм ситуації, у яку потрапляють горе-герої («Буває ж таке: дає Бог здоров‘я, а розумом обділяє» оповідання «Хуліган без голови…»). Не оминає автор і недоліки в роботі правоохоронців, які стосуються нерозкритих злочинів. Про це він пише з гіркотою: злочинці, котрі скоїли вбивства, залишились непокараними. Якраз про таких писав Мааррі: когда бы по делам Господь судил людей, не мог бы избежать возмездия злодей.
Особливість книги «Спогади прокурора» полягає в тому, що в ній поєднані різноплановість та гостросюжетні розповіді про непересічні людські долі, які автор пропустив через своє серце. Адже він теж жива людина і не може не співпереживати. Саме така форма робить книгу цікавою не лише для вузького кола фахівців, а й для широкого загалу читачів. Особливою родзинкою публікацій є те, що автор до кожної з них вдало підібрав епіграф.
Насамкінець хочу від імені усіх читачів та від себе особисто подякувати Григорію Федоровичу за його кропітку роботу, результатом якої стали два видання книги «Спогади прокурора».
Щира тобі подяка за все, наш давній друже студентської юності!
