Працівники Кобеляцької пожежної рятувальної частини №7 днями відзначали своє професійне свято — День пожежної охорони. Відзначали звично для себе: у той день вони ліквідували дві пожежі.
Професійне свято пожежних в Україні відзначають 17 квітня. Серед багатьох українців побутує хибна думка про те, що пожежні завжди сплять, вони завжди п’яні, а у бочці їх машини ніколи немає води. Звичайно, це неправда. І події 17 квітня вчергове підтвердили хибність такої думки. Адже автору статті волею долі довелося стати безпосереднім свідком того, як кобеляцькі пожежні боролися з вогнем у райцентрі.
Виклик надійшов близько 13‑ї години. Один із мешканців Кобеляк помітив, як у сусідньому дворі з гаража валував чорний і густий дим. Буквально через кілька секунд з’явились і язики полум’я, почав «стріляти» і злітати у повітря шифер. Самі власники будівлі на той момент навіть не знали, що вона загорілася. Сусід миттєво зателефонував на номер 101. Черговий караул прибув на місце події хвилин через п’ять. На той момент пожежа ще не «розгулялася». І тому вогнеборці за лічені хвилини погасили вогонь, який міг перекинутися і на житловий будинок, розташований за кілька метрів. Один із пожежних Олег Губа вже після того, як ніякої небезпеки не було, констатував:
— Ось так ми свято своє відзначаємо. Самі бачите: усі тверезі, ніхто не спить, вода у бочці є.
Разом із ним того дня чергували і виїжджали на виклики Артур Волошко та Володимир Тіглий. До речі, буквально через три години екіпажу довелося їхати у Бутенки. Там теж загорівся сарай. Будівлю врятувати не вдалося. Адже кобеляцькими дорогами доїхати із райцентру до цього села швидше ніж за півгодини неможливо. Та інші будівлі пожежні врятували.
Заступник начальника ДПРЧ №7 Віталій Безкібальний пояснив, звідки беруться чутки щодо відсутності води в пожежних машинах. Він розповів:
— Ємність бочки на стотридцятому «ЗІЛі» становить 2350 літрів. Максимальна потужність насоса, який подає воду, — 40 літрів у секунду. От і порахуйте, за який проміжок часу можна використати всю воду, якщо насос працюватиме на максимумі, а ми литимемо рідину із усіх наявних стволів. Математика проста: і хвилини не пройде, як вода закінчиться. Зазвичай, на максимумі ніхто не працює. Але більше чим на п’ять хвилин інтенсивної роботи води не вистачить. А люди потім говорять, що ми із пустою бочкою приїхали. Неприємно це слухати. Але слухаємо і працюємо.
Користуючись нагодою, Віталій Безкібальний звернувся до жителів району:
— Останнім часом усім дошкуляли пожежі, що виникають через спалювання сухої трави. Люди, не думаючи про наслідки, запалюють сухостій, а потім вогонь перекидається на сараї та житлові будинки. Зараз ця проблема стає менш актуальною. З’явилась зелень і вогонь не так швидко розповсюджується. Але попереду в українців травневі свята. Усі поїдуть на природу: в ліси і до водойм. Будуть смажити м’ясо, варити юшку. І не завжди дбатимуть про техніку безпеки. Шановні земляки, прохаємо вас бути обережними з вогнем. Якщо й розводите багаття, то слідкуйте за ним і обов’язково погасіть полум’я перед тим, як покинути місце відпочинку.
