15‑го квітня у Новосанжарському районному суді відбулося чергове слухання у справі про підвищення тарифів.
У ході засідання суддя Тетяна Гавриленко допитала свідків: колишнього секретаря селищної ради Валентину Олянич, колишнього голову комісії з питань ЖКГ Дмитра Павлика та колишнього голову комісії з питань бюджету Любов Кибкало.
Чергове засідання у справі про скасування підвищених тарифів на воду відбувається у п’ятницю, 15‑го квітня. На слухання вкотре не з’являється представник селищної ради Олександр Ошека. У своєму листі до канцелярії суду адвокат не заперечує проти допиту свідків без його участі, однак прохає суддю не завершувати справу за його відсутності. Забігаючи наперед, зауважимо, що слухання у справі продовжиться і наступного тижня. Чергове засідання призначене на 10:00 19‑го квітня.
Після клопотання позивачів у суд викликають свідків: колишнього секретаря селищної ради (а також тимчасово виконуючу у 2014–2015 роках обов’язки селищного голови) Валентину Олянич та голів комісій селищної ради з питань бюджету та ЖКГ Любов Кибкало і Дмитра Павлика. Свідків, як належить, приводять до присяги, і вони дають відповіді на питання.
«Навіть тариф у 10 гривень був правильним!»
Колишній голова бюджетної комісії Любов Кибкало у своїх поясненнях перед судом зауважує, що калькуляція тарифу, на її думку, була обрахована правильно.
— Навіть тариф у 10 гривень був правильним! — констатує Любов Яківна. І звертається до однієї з позивачів, Галини Курило:
— Галино Василівно, ви ж розумієте, що сьогодні діючий тариф у 9,24 не відповідає існуючим цінам?!
Позивачі на знак заперечення хитають головами, люди у залі щось обурено вигукують. Суддя прохає позивачів перейти до запитань свідкові. Спочатку Галина Курило, а потім Михайло Чепець, представник позивача Ольги Руденко, намагаються з’ясувати, чому для розгляду питання тарифів зібрали спільне засідання аж п’яти комісій селищної ради. Любов Кибкало спочатку говорить, що не пригадує, хто головував на засіданні. А потім відповідає, що головою була вона.
— А чи належить до повноважень саме вашої, бюджетної, комісії розгляд питання тарифів? — уточнює Михайло Чепець.
— Я думаю — входить, — подумавши, відповідає Любов Яківна.
— А хто доручав саме вам головувати на засіданні? — знову запитує представник.
— Ті депутати, які входять до комісій. Вони обрали мене головуючою, а Плахотник — секретарем. Простим голосуванням, — відповідає екс-голова бюджетної комісії.
— Ви вибачте, але те, що ви розповідаєте, може просто забули записати? У протоколі засідання ні слова про це немає! — приголомшує свідка Чепець. — Ні про те, що вам доручали головувати, ні про те, що Плахотник буде секретарем!
«Чому Борт у вас трьома разними подпісями підписаний?!»
Наступною допитують Валентину Олянич. Їй також задають питання стосовно згаданого вже спільного засідання постійних комісій. Позивачі довго не можуть допитатися, хто ж саме ініціював це засідання, доки Валентина Григорівна не пригадує, що зробила це саме вона відповідним розпорядженням. А от відповісти, чому на документах, які прийшли до селищної ради із комунгоспу, немає її резолюції як керівника, — не може. Хоча й погоджується:
— Резолюція мала бути…
Також позивачі прохають колишнього секретаря ради пояснити, чому документи на калькуляцію тарифу, підписані тодішнім директором комунгоспу Сергієм Бортом, мають три різні види підпису.
— Чого у вас Борт трьома разними подпісями підписаний? — цікавиться Галина Курило.
— Не звернула уваги, — зізнається Валентина Олянич.
«Позивачі хочуть обанкротити комунгосп!»
Останній свідок, голова комісії з питань ЖКГ у селищній раді 2010–2015 років Дмитро Павлик, перед судом тримається рішуче. І, як двоє його попередників, упевнено заявляє, що питання зміни тарифу було належним чином доведене до новосанжарської громади: через сайт селищної ради. Також Дмитро Іванович зауважує, що немає жодних сумнівів: надана комунгоспом калькуляція на тариф була правильною, а встановлений тариф — економічно виправданим.
— А позивачі хочуть обанкротити комунгосп! — заявляє Дмитро Павлик у своєму виступі перед судом.
Також голова комісії пояснює, що тариф був піднятий із 5,16 до 10 гривень (а потім перерахований на 9,24) через підвищення цін на електроенергію та зростання заробітної платні.
— Але ж світло і зарплата піднімалися від сили на 30 відсотків, а ви підняли тариф майже у два рази! Хіба зарплату піднімали удвічі? — цікавиться позивач Віра Жорняк.
— А запчастини? А витрати на пальне? Тариф у 5.16 не давали піднімати кілька років, тому таке підвищення, на мою думку, було цілком виправданим. Щодо калькуляції, то підприємство може закладати у неї все, щоб мати можливість працювати і забезпечувати потреби мешканців селища! — переконано відповідає свідок.
Вислухавши питання позивачів та відповіді свідків суддя Тетяна Гавриленко оголошує, що слухання продовжаться у вівторок, 19‑го квітня. І на наступному засіданні суд перейде до вивчення письмових доказів.
