21‑го квітня до Новосанжарської райдержадміністрації звертаються кілька жителів різних сіл району: Малого Кобелячка, Лелюхівки, Судівки та Малої Перещепини. Усі скаржаться на проблеми із отриманням землі. При цьому частина називає винуватими у ситуації Держгеокадастр, а частина — сільські ради.
«Землю забирають у своїх та віддають чужим!»
За відсутності голови РДА Сергія Бульбахи людей приймають його заступники Наталія Постольник та Рита Верба. Розмова відбувається у кабінеті першого заступника голови РДА. Окрім самих чиновників та журналістів, місця за столом займають кільканадцять чоловік, серед яких двоє учасників АТО.
Починає розмову мешканець Лелюхівки Олександр Марченко. Чоловік скаржиться на дії Держгеокадастру, який буквально забирає землю у місцевих фермерів, щоб передати «чужому» — представнику іншої області. Як приклад, наводить ситуацію із іншим жителем Лелюхівки Андрієм Приходьком, котрий спочатку отримав від Держгеокадастру дозвіл на виготовлення проектної документації, а потім дізнався, що його ділянку вже віддали якомусь чоловікові з Черкаської області.
— Чужому надають землю без погодження з сільською радою, а місцевим спочатку повертають документи, а потім зовсім відмовляють, — обурюється чоловік і зачитує текст звернення: — Хотілося б звернутися із вимогою до держави Україна призупинити дії таких договорів оренди, а землі на території сільських рад передати у розпорядження територіальних громад. І передбачити таку систему, яка дозволяла б при виділенні земельних ділянок перш за все забезпечити місцевих жителів, а не заїжджих ділків!
— Усі ці проблеми райдержадміністрація знає, — запевняє заступник голови РДА Рита Верба. — Буквально у вівторок ми зв’язувалися із цим орендарем, який отримав земельні ділянки на території чотирьох сільських рад району. Сам він не приїхав, але відбулася зустріч за участю його представника та голів сільських рад (Малокобелячківської, Лелюхівської та Кустолівської, не було представника Судівської). Ми цікавилися усіма цими питаннями: чому голови громад не були почуті при розподілі цих ділянок? Згадували, що землі, які йому передали, зокрема на території Малокобелячківської ради, вже оброблялися місцевими жителями і навіть були вже засіяні.
Далі Рита Верба пояснює, що за договором оренди новий орендар буде платити 7 відсотків орендної плати — що сприятиме наповненню бюджетів сільських рад. Що ж до тих, хто вже вклав у землю свої кошти, але був позбавлений земельної ділянки — тим новий орендар обіцяє гроші повернути. Це повідомлення кілька з присутніх зустрічають недовірливими вигуками — просто не вірять у можливість такої компенсації. Хтось із чоловіків закидає чиновникам, що вони не бажають захищати жителів району.
— Ми із початку року направляли листи до головного управління Держгеокадастру. Наголошували на тому, що земля виділяється не лише не жителю району, а навіть не жителю області! — заперечує Рита Верба. — Писали листи за підписом Бульбахи, де прохали при наданні земельних ділянок на території Новосанжарського району враховувати потребу його жителів, у першу чергу — учасників АТО!
Цю відповідь люди вислуховують. Але більшість заявників вона не переконує.
— Ви знаєте, я дійшов такого висновку: вони там дивляться на кадастрову карту і бачать вільні ділянки. Але вони не бачать там людей. Для них там людей немає! — резюмує Олександр Марченко.
Спокійна спочатку дискусія закінчується на підвищених тонах. Проте потім присутні таки заспокоюються і разом із представниками влади виносять спільне рішення. Питання виділення землі в обхід сільських рад пропонують винести на обговорення сесії районної ради. А потім, в разі підтримки депутатами, звернутися до обласної ради та управління Держгеокадастру. (Голова ради Геннадій Супрун повідомив, що райдержадміністрація вже звернулася із відповідним клопотанням і питання буде внесено у порядок денний чергової сесії ради. — Авт.)
Для учасників АТО не знаходять землі
Принаймні у деяких сільських радах ситуація саме така. Євген Колодочка із Судівки, який рік провоював на передку в зоні АТО, тепер продовжує воювати, але вже із місцевою владою. Звернувшись із заявою до сільської ради, він отримав відповідь, що для надання йому ділянки потрібне громадське обговорення. Коли і у які терміни воно буде проведене — у відповіді, яку зачитав на зустрічі колишній боєць, не вказано.
— Я йому показую по карті, що земля вільна. А він каже — та ні, ця вже віддана в оренду, документи робляться. А вони робляться вже років п’ять. Їм можна так робити, а нам потрібно все строго по закону. Якщо вони так хочуть землі — хай підуть поборються за неї на сході! — емоційно висловлюється Євген.
Інший учасник АТО, Богдан Мирошнеченко із Малої Перещепини, пояснює, що йому запропонували отримати лише 1 гектар. Мовляв, більше землі у сільській раді немає.
— На сільську раду 42 учасники бойових дій! Це, я вважаю, багато для сільської ради. Це має бути честю, що тут так багато тих, хто воював, — розмірковує Богдан Мирошнеченко. — Ви кажете: землі немає. А два роки йде війна, що, весь цей час нікому не виділяли землю? Невже не можна було зарезервувати для хлопців? Он на Кіровоградщині так і зробили. А у нас лише стенди висять, як нами пишаються. Нащо нас тоді вішати на ті стенди, якщо ніхто нікому не нужен?!
Приєднується до розмови і один із сільських голів, Геннадій Скубій з Малого Кобелячка. Він розповідає, що для своїх хлопців у сільській раді землю знайшли. Планували допомогти й іншим бійцям з району: хотіли передати учасникам АТО вільне поле площею 30 гектарів. Проте у Держгеокадастру на це були свої плани. І якщо один начальник управління пообіцяв сільському голові залишити землю для атовців, то інший просто пустив поле через аукціон. І плани сільської ради залишилися нереалізованими.
Закінчується зустріч домовленістю, що її учасники знову зустрінуться під час сесії районної ради. Є надія, що прийняте від громади Новосанжарського району звернення почують у Полтаві, а, можливо, і в Києві.
