21‑го квітня голова районної ради Геннадій Супрун провів особистий прийом у Соколовій Балці. Після зустрічі у сільській раді з активом села голова ради відвідав заклади освіти, культури та медицини.
Ремонтувати дороги чи допомагати садкам?
Перша частина зустрічі відбувається у кабінеті сільського голови Світлани Калініченко. Тут збираються керівники: завідуючі дитячих садків та місцевої амбулаторії, директор школи та сільського клубу. Під час такого собі колективного прийому Геннадій Супрун вислуховує проблеми, що стосуються соціальної сфери.
— Як там з приводу фінансування ремонтних робіт? — одразу задає тон розмові завідуюча Соколовобалківським дитсадком «Берізка» Ірина Вільхова. — Уже кілька років у нас на садочку відпадає облицювальна плитка. Вона потребує заміни, та й провести утеплення не завадило б.
Голова ради констатує, що ситуація із фінансуванням освітньої галузі, м’яко кажучи, напружена. Проте обіцяє направити фахівців із відділу освіти, які оцінять вартість проведення робіт. А потім вже будуть відшукувати у бюджеті необхідні кошти.
При цьому в дискусії сільський голова Світлана Калініченко констатує, що на одній із попередніх сесій депутати Соколовобалківської сільської ради наполягли на виділенні 320 тисяч гривень на ремонт дорожнього покриття двох вулиць.
— На ремонт доріг потрібні великі кошти, а для дитячого садка навіть десята частина цієї суми була б суттєвою допомогою, — відзначає Геннадій Супрун. Керівники з ним погоджуються.
Директор Соколовобалківської школи Світлана Земляна радить шукати кошти на соціальні об’єкти не лише у бюджеті, але й у великого бізнесу, насамперед аграрного та видобувного.
— Бізнес має бути соціально відповідальний. Він такий в усьому світі. Має дбати про те, що навколо нього! — зауважує Світлана Борисівна.
Голова ради із нею погоджується. Однак констатує, що прямі розмови із представниками бізнесу про надходження позабюджетних коштів можуть трактувати як прояв корупції в роботі. Розповідає Геннадій Супрун і про цілком легальний спосіб наповнення бюджетів за допомогою великих підприємств. На прикладі сплати рентних платежів компанією «Укргазвидобування». За минулий рік компанія сплатила до державного бюджету рентних платежів на суму 6 мільярдів гривень. Цього року за отримання згоди на розробку нових площ на території Полтавщини компанія готова виділити на соціальні об’єкти близько 20 мільйонів гривень.
— А якщо Верховна Рада прийме законопроект, яким 5 відсотків рентних платежів лишатимуться на місцях, ця сума складатиме 300 мільйонів! — роз’яснює голова ради. — Це ті кошти, які не мають іти до Києва і там зникати, а вкладатися у соціальну сферу тих місцевих громад, де проходить видобуток.
У продовженні розмови Світлана Калініченко розповідає, що кілька років тому довелося призупинити роботу ФАПу в селі Андріївка. Тепер жителі села, особливо літні люди, прохають відновити його роботу. Приміщення потребує ремонту, проведення води (до цього воду для ФАПу набирали у надвірному колодязі. — Авт.)
— Раніше люди там і ліки могли придбати. Зараз ми про це мову не ведемо. Головне, щоб хоч укол можна було зробити на місці, а не добиратися до Соколової Балки — все ж таки далеко, — говорить сільський голова.
Про потреби дитячого садочка «Дзвіночок» розповідає його завідуюча Лілія Литвин. Також керівник дитячого закладу цікавиться, чи будуть закривати садок на два місяці влітку, як це робили останні два роки. Голова ради констатує: це питання потрібно вирішувати з відділом освіти та батьками. І наводить приклад ДНЗ, працівники яких ідуть у відпустки не влітку, а взимку, коли у сільській місцевості менше роботи, батьки можуть посидіти вдома з дітьми. Натомість ціле літо заклади працюють.
(Після завершення особистого прийому Геннадій Супрун оглянув об’єкти соціальної сфери, побувавши у обох дитячих садках на території сільської ради, а також відвідавши клуб та згаданий ФАП у Андріївці. — Авт.)
«На лапу платили по 2 мільйони доларів!»
— Нічого не робиться!
Такими словами починає розмову житель Соколової Балки Іван Геращенко, який заходить на прийом разом із кількома іншими мешканцями села.
— Тут корупція. Корупція, корупція і корупція. В усій державі. Але в усій державі нам не так цікаво, нам спочатку в себе в селі порядок навести! — говорить Іван Олександрович. І розповідає про екологів, які не бажають нараховувати збитки за випиляні на території сільської ради дерева.
Згадує Іван Геращенко у своєму виступі і дві місцеві агрофірми — ТОВ «Сокіл» та ТОВ «Шевченка», які, на його думку, працюють у селі незаконно. Також ставок, із якого під час розчищення випустили воду. І ще багато чого згадує Іван Олександрович, не забуваючи назвати і головного винуватця всіх бід у селі. На його думку, це колишній директор місцевого агроформування Володимир Замула. За словами Геращенка, саме директор кооперативу (а потім — двох агрофірм) одноосібно отримував кошти від «Полтавської газонафтової компанії» за оренду землі під виробничою базою. При цьому Іван Геращенко називає конкретні цифри:
— З 2000‑го по 2004‑ий — по 300 тисяч доларів, а 650 тисяч — офіційно платили. Коли зробив фірми, ставка збільшилася: 2 мільйони на лапу, доларів! А 2 мільйони 850 тисяч гривень ішло офіційно, тільки ж з них ні копійки нікому не попало!
Якщо інформацію щодо сум виступаючий документально підтвердити не може, то питання землі під виробничою базою ПГНК було оформлене відповідним документом. І до 2011‑року на ці землі був акт спільно-часткової власності, виписаний на кооператив імені Шевченка. Тобто, кошти за оренду землі мали б отримувати члени кооперативу. Світлана Калініченко демонструє присутнім копію цього акта. А вже у 2011‑му тодішній голова РДА Сергій Шовкопляс своїм розпорядженням зробив кілька нових державних актів на цю ділянку. Тепер уже власником було зазначено ТОВ імені Шевченка.
— Як же і кому платили за цю землю до 2011‑го? — цікавляться люди.
Загалом протягом усієї розмови, яка триває близько години, більшість часу Геннадій Супрун виступає статистом. Тому що ніяких конкретних питань йому не задають, просто перераховуючи перелік проблем, які накопичилися у Соколовій Балці за останні роки. Більшість із цих питань мають вирішуватися або у ході цивільного позову, або під час розслідування компетентними органами. «Випустивши пару», місцеві активісти йдуть, проте зауважують: усі загадні питання вони будуть продовжувати підіймати до їх вирішення.
