Днями став учасником банальної життєвої ситуації, котра вчергове примусила згадати про географічний детермінізм та його прояви в сучасній Україні. Про оте страшне і незрозуміле мова піде нижче, а для початку опишу епізод.
Кобеляцька пошта. Черга з людей, котрі прийшли оплатити комунальні послуги. Стою, щоб заплатити за родичів. Попереду мене чоловік років восьмидесяти. Не дивлячись на поважний вік, пенсіонер виглядає бадьоро, постійно жартує і сміється. Навіть сума, яку чоловік заплатив за комуналку, не зіпсувала йому настрою. Ми розговорилися. Чоловік пояснив, що платить за комунальні послуги багато, тому що не оформляв субсидію. Далі він каже:
— Субсидія — то дурниця і обман. Гроші ж не людям, а олігархам ідуть. Краще б вони мені пенсію добавили.
Тобто, співрозмовник абсолютно адекватно сприймає і розуміє ситуацію з субсидіями, які є по своїй глибинній суті черговим лохотроном від української влади. Або черговою недореформою, яка ніколи не вирішить проблем із економікою і не підвищить рівень життя пересічних громадян.
А далі пенсіонер додає:
— Оце на Гройсмана надіявся, що ціну на газ знизить. А він одразу й підвищив.
Учергове впадаю у легкий ступор. Тільки що чоловік говорив абсолютно раціональні і зрозумілі речі й раптом… На Гройсмана він сподівався. Чому сподівався, співрозмовник пояснити так і не зміг.
…Інша життєва ситуація. Розмовляю зі знайомою пенсіонеркою. Жінка отримала вищу освіту. Звичайно ж, у радянські часи. Працювала на керівних посадах. «Великим» начальником не була, та все ж керувала яким не яким колективом на виробництві. Зараз живе на невелику пенсію. Вона ділиться планами:
— Оце, як приїде в Кобеляки Река, піду до нього на прийом, може допоможе чим.
Відповідаю. Знаю, що кажу інколи жорсткі, навіть жорстокі речі. Але говорю:
— Та нічим він вам не допоможе. Можете й не ходити.
— Чому не допоможе?
— А ви під час виборів на «вальонку» ходили? (У будівлі колишньої валяльно-повстяної фабрики розташовувався виборчий штаб «Народного Фронту», від якого балотувався Андрій Река — Авт.)
— Та ходила.
— Набір ліків отримували?
— Отримувала.
— За Реку проголосували?
— Проголосувала.
— Так ви своє вже отримали. Він вам нічого не винен. Він уже допоміг і мети досяг.
І так постійно. Люди з вищою освітою, із великим життєвим досвідом роблять абсолютно ірраціональні речі, помилки про які, здавалось, уже всім відомо і їх можна не повторювати. Уже скільки було написано, розказано, навіть по зомбоящику показано. Купляють вас на виборах? Беріть усе, що дають, але за того кандидата не голосуйте. Ні, вперто голосують. Інколи здається, що українці граються в таку собі гру з елементами мазохізму: вибирають у владу все гірших і гірших людей, а потім через тиждень чи місяць починають затято клясти своїх обранців.
Або ще один суто український вираз щодо представників влади:
— Знаємо, що краде. Так і робить же щось.
Тобто, за логікою, представник влади повинен обов’язково красти. Інакше там нічого робити. А того, хто красти не збирається, просто не виберуть. А потім дружно дивуємося, чому живемо все гірше і гірше. Хоча все зрозуміло. Уже докралися.
І от, дивлячись на оцю нашу ірраціональність у вчинках і думках, мимоволі згадуєш про теорію географічного детермінізму. І приходиш до висновку, що вона таки справджується. І, до речі, дехто із знайомих, котрі ще читають і залишаються гомосапієнсами, теж приходять до такого ж висновку. Хоча й не всі з них історичний факультет закінчували.
Поясню простими словами, що таке отой детермінізм або географічна теорія. На істфаці ми вивчали історіографію. Це наука про методи вивчення історії. Про географічну теорію, як і про норманську, нам розповідали зовсім небагато. Звичайно ж, різко критикували їх як реакційні і буржуазні.
Ага, якщо вже згадав, то скажу два слова і про норманську теорію. Вона говорить про те, що державу Київська Русь фактично створили нормани. Тобто, вихідці зі Скандинавії. Це зараз українців і росіян затято розсварюють пропагандистськими сюжетами про те, кому ж із двох народів належить ота древня Русь, хто більше зробив для її творення. А, можливо, аби не нормани, то наші пращури ще б пару століть жили племенами без будь-якого уявлення про державний устрій.
Та повернемось до географічної теорії. Згідно з нею, на розвиток окремої людини, суспільства і держави величезний вплив має саме географія. Тобто, клімат, наявність гір, рівнин, морів і річок. Так, народи північної Європи через складні кліматичні умови дуже багато працювали, аби вижити, звикли до організованості і дисципліни. Узагалі, усі європейці є більш законослухняними у порівнянні з українцями та росіянами через невеликі відстані між містами та державами. Учиниш злочин, а тікати нікуди. А у нас… хочеш у Сибір тікай, хочеш — на Січ.
Араби через те, що живуть у пустелях, не надто дорожать власним життям. Адже в умовах постійної засухи більше шансів померти з голоду, чим вижити. Тому обв’язатись поясом шахіда і підірвати себе та інших — раз плюнути. Американці взагалі створили державу, переїхавши на інший континент. Тому їм до всього є діло і вони скрізь пхнуть свого носа. Росіяни теж постійно рухалися на північ, шукаючи кращих земель і воюючи за них.
Ну, а ми… Українцям Бог дав ледве не ідеальні для проживання географічні умови. Прекрасний клімат, рівнина, родюча земля, перехрестя торгових шляхів. Отже, постійний обмін товарами і знаннями. Живи і радій! Умови ледве не тепличні. І от ці тепличні умови зіграли з нами злий жарт. Для того, щоб просто вижити в Україні, не потрібно занадто напружуватись. Що фізично, що інтелектуально. А працелюбність українців — ніщо у порівнянні з японцями. Чи данцями, чи німцями. Там мало землі і гірший клімат, а у нас палицю в землю встромиш і щось та й виросте. От і не напружуємось ще з часів Київської Русі. Ні фізично, ні розумово. Тому й живемо гірше, аніж усі сусідні держави.
Передбачаю ґвалт і обурення з боку ура-патріотів. Мовляв, ми і такі, і сякі, і дали людству ледве не Ісуса Христа та Будду. Є й такі вітчизняні теорії. Щоправда, їх ніхто, крім самих авторів, усерйоз не сприймає. Але ж дайте відповідь на просте запитання:
— Чому нас постійно завойовували і нищили? І чому ми постійно маємо недолугу і злодійкувату владу? Чому українці постійно обдурені і залякані?
І так було ще до появи телевізора та інших пристроїв для зомбування. А ми ж такі розумні, величні і працелюбні. На словах.
Цей текст написаний зовсім не для того, щоб показати українців приреченими невдахами. Я ж і сам українець. І хочу жити в успішній державі. Просто, якщо не визнавати своїх помилок і не сприймати адекватно своє і своєї держави місце у цьому світі, то не бачити кращого життя ні нашим онукам, ні правнукам. Хіба знову нормани прийдуть. Та й поміркувати над написаним тут нікому зайвим не буде. А, можливо, щось і почитати, і розкритикувати авторські судження. Читати і думати — це взагалі дуже корисно.
І останнє. Запитував у тих, хто вчив історію в тому ж Полтавському педінституті, але за часи незалежності. Їм географічну теорію не викладали.
