Вийшла у світ книга «Біль і гордість Приорілля». У районному Будинку культури відбулася її презентація з участю представників громадськості, освітян, учнів шкіл, творчої інтелігенції.
«Біль і гордість Приорілля» — це спільний широкомасштабний проект, у написанні якого взяли участь 13 територіальних громад (Царичанська селищна, Бабайківська, Ляшківська, Залеліївська, Зорянська, Китайгородська, Михайлівська, Могилівська, Новопідкрязька, Прядівська, Рудківська, Цибульківська, Юр’ївська). Автор і керівник проекту — ветеран праці, краєзнавець, дитина війни Галина Лоза-Сало.
— Ця спільна робота-проект побачила світ. Мене переповнюють почуття невимовної радості і великої вдячності усім за терпіння, великий труд, за великі і щирі серця, завдяки яким стала можливою ця, без перебільшення, знаменна для всіх тих, хто береже свою історію, подія. Книга «Біль і гордість Приорілля» — це спільна колективна праця голів селищної, сільських рад, директорів і вчителів шкіл, школярів, депутатів місцевих рад, завідуючих бібліотеками, небайдужих приорільців, — говорить Галина Степанівна.
У книзі «Біль і гордість Приорілля» зібрані і систематизовані цінні матеріали про наших земляків. Тут відображена історія життя довоєнного і післявоєнного покоління приорільського краю. Це правдиві історії людей, які пережили голод, розруху, пекло Другої світової війни, лихоліття воєнної окупації, фашистської неволі у концтаборах, на примусових роботах.
— Своєрідний наказ наших предків, усіх, хто не дожив, не долюбив, дітей без дитинства, до яких належу і я, — виконано. Прийдешні покоління мають знати нашу правдиву історію, — зазначила у своєму виступі Галина Лоза-Сало.
Кожен розділ книги висвітлювався через розповіді, які коментувала ведуча Ольга Сабарня, через відеофрагменти, що демонструвалися на екрані, пісні і вірші, які доповнювали розповіді. Світлини, яких було продемонстровано багато, доповнювали розповіді про події. Глядачі щиро проникались духом історичних часів та співпереживали. У багатьох учасників презентації блищали сльози. Кожен блок мав свою назву: «Пам’яті й безсмертя океан» (про ветеранів, учасників бойових дій); «Солдатські вдови»; «В’язні концтаборів»,
«Остарбайтери… Знівечена душа, замордоване тіло»; «Діти війни»; «Афганістан», «Трудові подвиги приорільців»; «Рід, родина».
Присутні мали можливість переглянути роботи учасників конкурсу малюнків «Діти і війна». Кращих із кращих цього ж дня нагородили грамотами та цінними подарунками.
Гран-прі за повноту розкриття теми, яскравість та виразність роботи, оригінальність ідеї отримала учениця школи естетичного виховання Єлизавета Никонюк.
Автору проекту Галині Лозі-Сало було вручено подяку і квіти. А всьому широкому загалу Андрій Мельник подарував пісню «Родина».
Разом із Галиною Степанівною радість свята прийшла розділити і її донька Тетяна, яка підтримує матір у її праці.
Книга писалася протягом трьох років. Її вдалося видати завдяки сприянню райдержадміністрації, райради та народного депутата України Олега Кришина.
