У минулому номері «ЕХО» ми повідомляли про факт встановлення невідомими власниками більше тисячі бджолосімей на горі Калитва.
Це викликало неабиякий резонанс серед місцевих бджолярів. Питання самовільного розміщення пасіки неодноразово розглядалося органами місцевої влади, здійснювалися багаточисленні виїзди чиновників на місце. Пасічники направляли свої звернення в усі інстанції, прохаючи розібратися в непростій ситуації, кілька разів збиралися, щоб вирішити цю проблему. Та усі дії поки що не дали кардинальних зрушень. Лише стало відомо, що власники непроханої пасіки в ніч на 23 травня вивезли 100 бджолосімей. (Це крапля на тисячу вуликів. — Авт.).
18 травня до районної ради надійшло звернення від бджолярів щодо несанкціонованого, на їх думку, розміщення пасіки на території гори Калитва. Наступного дня відбулося засідання тимчасової комісії за участю голови районної ради Світлани Горбачової, голови райдержадміністрації Сергія Турського, представників бджолярів району Анатолія Бондаря і Юрія Мосійчука, представників органів податкової, санітарної та ветеринарної служб, селищного та сільських голів, начальника поліції, представників преси.
Тимчасова комісія була створена з числа депутатів районної ради, головою призначена Олександра Лабагур.
У ході розгляду звернення комісією було встановлено ряд фактів грубого порушення чинного законодавства у галузі бджільництва. Зокрема, у статті 15 Закону України «Про бджільництво» («Розміщення пасік») і статті 16 («Перевезення (кочівля) пасік») повідомляється, що розміщення пасік на земельних ділянках інших власників або користувачів здійснюється за їх згодою, а перевезення (кочівля) пасік до медоносних угідь здійснюється відповідно до ветеринарно-санітарних правил за погодженням з власниками або користувачами земельних ділянок. У Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл сказано: «У районах, куди передбачається вивезти бджіл, вибирають місця для розміщення пасік з урахуванням потреби їх віддалення одна від одної й від місцевих пасік на відстань не менше 3–5 кілометрів, з’ясовують ветеринарно-санітарний стан місцевих пасік і джерел водопостачання» (пункт 3,4). Що стосується Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, то є факт недотримання 300‑метрової відстані до населеного пункту при розміщенні пасіки. У Законі України «Про природно-заповідний фонд» статтею 16 («Вимоги щодо охорони природних комплексів та об’єктів природних заповідників») забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об’єкти.
Тимчасовою комісією встановлено недотримання нормативно-правових актів у галузі бджільництва і бджолярами Царичанського району, які переміщують та розташовують свої пасіки без отримання належних погоджень та дозволів.
Рішення комісії районна рада направила як власнику пасіки, розташованої на горі, так і представникам бджолярів району.
Тимчасова комісія вважає грубим порушенням розміщення пасіки з недотриманням 300‑метрової відстані до населеного пункту на території Калитви, яка є заповідним урочищем, без відповідних погоджень з органами місцевої влади та дозволів ветеринарної служби району. Комісія рекомендує власнику пасіки протягом доби вивезти вулики до приведення у відповідність документів та усунення зазначених порушень.
Власники пасіки зреагували на рішення і вже у понеділок 23 травня надали дозвільні документи. Про це повідомив начальник управління ветеринарної та фітосанітарної служби Царичанського району Олександр Семененко:
— Є мораторій на позапланові перевірки. Контролюючі органи можуть зреагувати тільки після того, як звернуться власники пасіки, і при умові створення тимчасової комісії щодо вирішення цієї проблеми. На сьогодні власники великої пасіки до нас звернулися і надали матеріал для дослідження в нашій державній лабораторії ветеринарної медицини. У них є паспорт, форма 1 на переміщення тощо. Згідно документів, вони є товариством УК «Гранд Імпекс». Товариство діє у Полтавській, Дніпропетровській та Сумській областях. Нами проведено лабораторні дослідження і складений акт епізоотичного обстеження пасіки, — говорить співбесідник. — Хвороб у бджіл не виявлено. Як правило, лабораторно досліджується 10 % від загальної кількості вуликів, а епізоотично — повністю пасіка. Обстеження не безкоштовне, згідно прейскуранту. Якби вони (непрохані власники. — Авт.) до нас напряму звернулися, — каже Семененко, — то не було б і проблем. Щодо розташування пасік, то рішення комісії чинне не тільки для непроханих гостей, а й для наших бджолярів. На сьогодні в районі офіційно зареєстровано лише 16 пасік, тоді як у наявності їх значно більше.
Ветеринар вважає, що пасіки бджолярів-професіоналів не несуть загрози навколишньому середовищу, бо власники дотримуються усіх технологій. А от міні-пасіки у 3–5 вуликів, навпаки, можуть мати загрозу розповсюдження хвороб бджіл.
Бджолярі не в усьому згідні з рішенням райради. У них дещо інший погляд на ситуацію. Як повідомили представники бджолярів, на сьогодні вони чекають відповіді на їхні звернення.