В релігії кришнаїтів або вайшнавів, корова вважається священною твариною. Саме їй повинні служити люди, а не навпаки. Корову не можна вбивати на м'ясо, а доїти дозволено лише руками і лише чоловікам.
У селі Цибульківка Царичанського району із 2000 року існує ферма, на якій люди прислуговують коровам. Її заснував Андрій Биков адепт кришнаїтської віри. Починалось все із однієї корови. Зараз у Бикова живуть і помруть власною смертю 170 тварин.
Кілька тижнів тому працівники «ЕХО» побували на незвичайній фермі, розташованій у селі Цибульківка Діпропетровської області.
Про те, що у Цибульківці існує ферма, на якій утримують незвичайних корів, газета «ЕХО» вже писала. Точніше, корови, які там живуть, за своїми характеристиками є абсолютно звичайними. Роги, ратиці, вим’я — нічого унікального, такого, щоб відрізняло цибульківських корів від таких же тварин, що живуть у Китайгороді, Могилеві або Царичанці. Кардинальна різниця — у ставленні до тварин з боку людей, котрі за ними доглядають.
Цибульківську ферму ще в 2000 році заснував Андрій Биков, який приїхав у сільську глибинку з Дніпропетровська. Позаяк уся сімя Бикових є адептами вчення кришнаїтів або вайшнавів, то й ставлення у них до корів особливе. Вони вважають їх священними. Корів ні в якому разі не можна кривдити, не говорячи вже про те, щоб вживати у їжу м’ясо цих тварин. Доїти можна лише руками. І роблять це виключно чоловіки.
Андрій Биков, оселившись у Цибульківці, вирішив заснувати так звану ферму старих корів. Тобто, згідно із задумом, тварини мали жити тут аж до своєї біологічної смерті. Починалося все із однієї тварини. Протягом десятиліття ферма збільшилася до двох десятків корів. За ними доглядали як сам Биков, так і його дружина та дві доньки. Бикови заробляли на життя та на утримання корів тим, що продавали солодощі, зроблені на основі молока, і тверді сири, вироблені за древньою рецептурою. Так продовжувалось до 2014 року.
Із двох десятків до 170 корів
А потім Андрій Биков тяжко захворів. Як кажуть у народі, «надірвав» спину. Далася взнаки важка праця біля корів. Біль у спині довго не проходив. Биков був змушений звернутися до лікарів. А ті діагностували тяжку форму пневмонії з усіма поганими наслідками: загрозою життю та необхідністю великих матеріальних витрат на лікування. Грошей не було. Тому рідні Бикова розмістили у соціальних мережах звернення до одновірців та просто милосердних людей із проханням про збір коштів на лікування. І гроші почали надходити. Зібрали суму, якої вистачило не лише на те, щоб пройти необхідний курс лікування, а й на придбання кількох нових корів. З того моменту ферма почала розширюватись блискавичними темпами. І буквально за півтора року кількість тварин, що живуть у Бикових, збільшилася до 170‑ти. Гроші надходили звідусіль. Найбільше — з Росії. Зі слів Бикова, загальна сума своєрідних інвестицій вже склала кілька мільйонів гривень. За ці кошти розпочали будівництво справжньої ферми у селі Катеринівка. Зараз перед Андрієм виникла дилема: зупинитися на досягнутій кількості корів і доводити це своєрідне підприємство до ідеального стану чи й надалі його розширювати. Сам Биков планує й надалі збільшувати кількість поголів’я, скупляючи корів у селян та м’ясників.. Андрій говорить:
— Корова не має бути засобом виробництва молока, мяса і шкір, як є зараз в Україні. Я думаю, що колись у древності вона була і на цій території священною істотою. І потрібно відновити для неї цей статус. До речі, деякі історики, послідовники знаменитого Дмитра Яворницького, теж заявляють, що корова в Україні вважалася сакральною істотою. І якщо відновити статус-кво, то Україна почне розвиватися високими темпами. Уже через десять років тут настане благодать.
Молоко як засіб від пневмонії
Розповідає Биков і про те, як він буквально зцілився за допомогою корів та їх молока. Після того, як пройшов курс інтенсивної терапії у лікарні імені Мечнікова, він повернувся додому, до звичних справ. Але медики порадили періодично пороходити обстеження легень. Перші рентгенівські знімки показували безрадісну картину. Легені у Бикова були практично знищені хворобою.
Минув рік. Якогось особливого режиму Андрій не дотримувався, медикаментів не приймав. Як і раніше, тяжко працював біля корів. Через нестачу часу і великі об’єми роботи харчувався переважно молоком. Згодом вибрав вільну годину і поїхав у поліклініку, щоб зробити новий рентгенівський знімок. Результат здивував як самого Бикоава, так і медиків: легені буквально відновилися. Андрій пояснює цей феномен впливом корів та молока. Хоча ні про які спеціальні лікувальні дієти на основі молочних продуктів не знає. Каже:
— Звичайно, я не маю права рекомендувати свій метод для відновлення легень. Але факт такий є. І нічим, крім позитивного впливу корів, я не можу пояснити своє зцілення.
Несвященний гній
Звичайно, не все ідилічно на фермі Андрія Бикова. І далеко не всі жителі навколишніх сіл є послідовниками вчення Кришни і відчувають захоплення від того факту, що поряд розвивається незвичайна ферма. Адже якими б священними корови не були, а після них залишається гній. І не всім подобається його запах. Крім того, існують певні норми і правили щодо утримання тварин. А коли їх кілька сотень у населеному пункті, то неминуче виникають проблеми. Так сталося і в цьому випадку. Жителі Катеринівки почали скаржитися на запах від коров’ячого посліду та вимагати, аби ферму перенесли за межі населеного пункту.
У Цибульківку до Бикова приїхала комісія, створена за ініціативи Царичанської райдержадміністрації. Фахівці поставили перед Андрієм певні вимоги. Зокрема, усі корови мали бути щеплені та паспортизовані. Крім того, кількасот тонн гною потрібно було вивезти за межі села. Вимоги, звичайно, справедливі та законні. Але для виконаня приписів потрібні час і гроші. Довелося Бикову знову мобілізовуватися.
Через два тижні він передзвонив до редакції і розповів, що домовленість із ветеринарами про проведення щеплень і паспортизацію досягнута. Розпочався і сам процес. Почали і гній вивозити. Окрім того, як це часто буває, проблема та процес її вирішення дали й несподіваний позитивний результат: Андрій Биков зустрівся із керівництвом Дніпропетровської облради і отримав запевнення, що йому допоможуть у виділенні землі під пасовище та будівництво ферми. Крім того, він планує розширити свою діяльність і на територію сусіднього Кобеляцького району. А ще — розпочати виробництво екологічно чистих добрив на основі коров’ячого посліду. Для цього вже отримав каліфорнійських черв’яків. Нібито є і підприємець, котрий погодився закупляти перегній. Але це — справа наступних місяців. Як буде розвиватися ситуація, ми обов’язково повідомимо наших читачів.
