Чим мотивують подорожчання хліба

Хліб - товар унікальний. І його ціноутворення не буває одночасно й дотаційним (тобто соціально орієнтованим), і ринковим (орієнтованим на реальну собівартість). Тому інформація про підвищення у Кременчуці з 28 січня цін на хлібобулочні вироби стала схожою на соціальний перегин. - Останній раз ціна на хліб підвищилася у серпні минулого року, - підкреслила голова правління ВАТ "Кременчуцький хлібокомбінат Галина Олійник. - Через чергове 7%-ве здорожчання вартості борошна та згідно з Постановою Кабміну про підвищення мінімальної зарплати, ми мали реальні та законні підстави визначити нові ціни на свою продукцію ще в листопаді, попри все - відповідно до цін Полтавського хлібокомбінату.
Але якщо в обласному центрі хліб подорожчав восени, ВАТ "Кременчуцький хлібокомбінат" зробив паузу і не став псувати новорічний настрій кременчужанам - рішення встановити нові ціни прийшло тільки зараз. Однак пов'язувати його з політикою не варто - ми керувалися лише питаннями економіки.
Отже, разом із підвищенням заробітної плати пекарів на 5,2 відсотки підвищилися ціни й на їхні вироби: білий формовий хліб І сорту коштуватиме на 10 відсотків дорожче - 2,60 грн. проти колишньої відпускної ціни в 2,36 грн.; ціна на житньо-пшеничний хліб зросте на 6 відсотків - з 2,50 до 2,65 грн. (у Полтаві такий коштує 3 гривні); батон коштуватиме 2 грн.80 коп. замість 2 грн.60 коп.
"Жито, яке було, з'їли, а нового не виростили!"
Таку думку щодо подорожчання борошна висловив директор ДП "Кременчуцький комбінат хлібопродуктів" Сергій Узнаков:
- Наше підприємство ціновою політикою не займається - ми тільки переробляємо зерно: замовники привозять жито і забирають готове борошно. Причому розцінки на переробку залишаються старими: до 900 гривень за тонну.
Собівартість "соцхліба"
Здається, що зерновики, мірошники та пекарі тягнуть ковдру кожен на себе. В Управлінні з питань розвитку споживчого ринку, сфери побутових послуг і підприємництва Полтавської облдержадміністрації вважають, що за відсутності чіткої антимонопольної політики диктують свої умови саме виробники: ціни на борошно та хліб підвищуються разом із енерготарифами та інфляцією.
- Рентабельність виробництва тримається на калькуляції собівартості соціального сорту хліба, - пояснює полтавський чиновник, який забажав залишитися невідомим. - В неї входять приблизно 52 відсотки борошна, 12 - транспортні витрати, 11 -упаковка, 10 - заробітна плата, 5 - оплата енергоносіїв, 4 - амортизація обладнання та 6 відсотків - загальнозаводські витрати. Показово, що саме борошно грає суттєву роль у виробництві хліба. А через зростання цін на зерно підвищилася вартість борошна. І, зрозуміло, що на нього впливає ще й здорожчання паливно-мастильних матеріалів, оскільки і зерно, і борошно треба доставляти до місць реалізації та переробки. Крім того, якщо раніше переробні комбінати користувалися виграним на тендері зерном із Держрезерву, то зараз деякі з нихуже вимушені виробляти борошно із власного зерна. Трейдери ж розлучатися зі своїми зерновими запасами не поспішають і очікують ще вищих цін.

Логін:
Пароль:
запам'ятати