25 червня у селищі Опішня Зіньківського району проходив національний фестиваль гончарства.
Цей традиційний мистецький захід знайомить відвідувачів із історією опішнянського гончарства, цією професією та популяризує її серед населення. Його головними організаторами виступають Міністерство культури, Національна академія наук та Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішні.
Фестиваль гончарства проходив у рамках VIII тижня національного гончарського здвиження в Опішні «Здвиг-2016».
Участь у фестивалі взяли не лише українські митці, а і їх закордонні колеги по цеху. Цього року в Опішню завітали майстри з Молдови, Австралії, США, Німеччини та Непалу. Традиційне свято гончарів відвідав і міністр культури України Євген Нищук разом із головою Полтавської ОДА Валерієм Головком.
Фестиваль включав у себе мистецький ярмарок «Гончарний всесвіт в Україні-2016», аукціон сучасної художньої кераміки «КераМолімп», конгрес, конкурс гончарського бодіпейнтингу, ковальський фестиваль «ВакулаФЕСТ», етнофлешмоб, різноманітні виставки і конкурси.
Шостий рік поспіль у Опішні збираються знавці ковальської справи з усієї України. Фестиваль «ВакулаФЕСТ» направлений відродити співпрацю ковалів і гончарів. Його учасники змагались у двох категоріях: домашні ковані твори та демонстраційні роботи.
Особливий інтерес у відвідувачів викликав конкурс бодіпейнтингу (малюнки художників на тілі людини). Гончарський бодіпейнтинг являє собою декорування тіла людини фарбами за мотивами творів кераміки, у тому числі і з використанням гончарної сировини. Учасники конкурсу створювали роботи на тілі моделей, які потім дефілювали перед глядачами.
Відвідувачі також мали можливість взяти участь у різних конкурсах. Наприклад, дівчата змагались у конкурсі «Коса-дівоча краса», а цілі сім’ї — у «Вишиваній родині».
Для всіх присутніх майстри гончарної і ковальської справи провели майстер-клас. Кожен відвідувач міг відчути себе майстром і виготовити виріб із глини або викувати із заліза.
Паралельно з виставками проходили і мистецькі ярмарки. Крім кераміки, на них можна було придбати дерев’яні вироби, ляльки-мотанки, прикраси із заліза та каменю, картини місцевих і приїжджих художників, вишиванки та багато іншого. Для прикладу, глиняну миску гончарі продавали від 20 гривень, за глечик прохали сімдесят.
На вечір присутні могли відвідати етнодискотеку «Українські витребеньки».
P. S. На фестивалі в Опішні варто побувати кожному, хоча б для того, щоб переконатись, що гончарське мистецтво — це не лише глиняний посуд, а неповторна самобутня культура, яка не має аналогів.
