Не дивлячись на загальне зростання цін, в Україні залишається сектор реальної економіки, в якому відбувається загальне здешевшання продукції. Мова йде про аграрне виробництво. Ціни на продукцію українських селян продовжують знижуватися. Покупці радіють. А ось виробники можуть дочекатися збитків.
На кобеляцькому та інших ринках, де продають овочі і фрукти, спостерігається стійка тенденція до зниження цін. Щоб перевірити, чи це відповідає дійсності, ми відкрили минулорічний номер «ЕХО» від 10 липня. Виявилося, що практично вся продукція нинішнього літа коштує дешевше, аніж рік тому. Єдиним виключенням є хіба що часник. У минулому році в цей час на кобеляцькому ринку він коштував 45-50 гривень за кілограм, зараз — 70-75. А ось наприклад, столовий буряк зараз можна придбати за 58 гривень. Для порівняння, у 2015 році, приблизно в цей же час, за нього просили 13-15 гривень, а у 2014‑му — 3,57. Ціни на ранню капусту за два роки теж практично не виросли: 2016 рік — 1,53; 2015‑й — 45; 2014‑й — 1,82,5 гривень. Трішки дорожче аніж у минулому році коштують перець та баклажани. Але самі продавці пояснюють це тим, що через дощовий травень затягся процес достигання цих овочів. Низькі ціни на овочі, за словами аграріїв, склалися через відсутність збуту в Україні. Російський ринок фактично закрився, європейський не відкривався і навряд чи колись відкриється. А купівельна спроможність самих українців є низькою. Крім того, у містечках на зразок Кобеляк дуже багато людей вирощують овочі самостійно і на ринку їх не купляють.
Виробники, які торгують на кобеляцькому ринку, уже зараз говорять про те, що нинішній сезон буде сприятливим саме для покупців. Ціни на овочі будуть невисокими, особливо на картоплю, капусту, столові буряки, моркву та цибулю. Через велику кількість опадів ці овочі добре вродили. Можуть виникнути проблеми із помідорами, які не люблять надлишку вологи і можуть згнити через спалах фітофторозу та інших хвороб.
Говорячи про вигоду для покупців, виробники стверджують, що в цьому році не зароблять. Адже ціни на дизпаливо, добрива, засоби захисту рослин за два роки виросли у дватри рази, а продукція навіть подешевшала. До речі, є цікавий нюанс. Ціни на овочі, що продають на ринку виробники, практично не відрізняються від тих, які встановлюють перекупники. Городники пояснюють цей феномен так:
— Перекупники беруть ті ж огірки в Орлику чи Радянському по три гривні у людей, які не можуть самостійно вивезти овочі на ринок. У одних транспорту свого немає, у інших — часу. І тому ціни на ринку не відрізняються. Крім того, навіть якщо ми знизимо ціну на власну продукцію, черги все одно не буде. Торгу немає ні в кого. То навіщо ж себе наказувати. І так працюємо із мінімальною рентабельністю.
Також овочівники розповіли про те, що людям, чиї овочі постраждали через бурю та град, непотрібно передчасно впадати у відчай. Один із професіоналів пояснив:
— Якщо град чи буря не знищили, а просто пошкодили вашу городину, то там ще може бути гарний врожай. Рослина під впливом стресу мобілізує всі свої резерви і швидко відновлюється. Бували випадки, що на полях, де той же буряк був сильно пошкоджений градом, восени збирали більший урожай, аніж там, де стихії не було.
Володимир Чернявський із бур’янами не бореться
Готуючи до друку статтю про ситуацію на овочевому ринку, ми вирішили завітати і до жителя Кобеляк Володимира Чернявського, котрий дотримується принципів органічного землеробства. Володимир, вирощуючи овочі, не застосовує ніяких пестицидів і мінеральних добрив. Усі свої посіви він укриває залишками бур’янів. Про його спосіб посадки картоплі ми вже писали навесні. І обіцяли, що влітку повернемось на родинну садибу Чернявського, аби подивитися, як ростуть овочі без пестицидів.
Володир розповів, що в цьому році зіткнувся з несподіваною проблемою. Він сказав:
— Мені, як і іншим городникам, завжди дошкуляла посуха. А в цьому році — справжній потоп. Протягом усього травня я фактично не міг зайти у грядку. Різко піднялися підґрунтові води і перетворили город у багнюку. Довелося на картоплі терміново робити гряди із мульчі.
Чернявський брав у руки граблі і нагортав вали із мульчі. На вершини гребенів розкладав картоплю, а потім знову загортав бульби висохлими рештками рослин. Із бур’янами він, як і раніше, не бореться. Каже:
— Це люди придумали, що ті рослини нам непотрібні, бо ми їх не їмо. А в природі повинно залишатися місце для всього. Ось подивіться на мою грядку, яка не бачила сапи. Бур’янів на ній не більше, аніж у тих, хто по кілька разів полов. То навіщо ж спину гнути? І жуків на картоплі майже немає.
Розгорнувши мульчу на картоплі, ми побачили під кущем кілька зовсім маленьких бульб, які тількино зав’язалися. Чернявський пояснив це тим, що пізно садив город. І запропонував приїхати до нього ще через місяць. Що ми обов’язково і зробимо.
