Лікують. Але збудника не знають.
Ситуація із захворюваністю на бактеріально-вірусну пневмонію у Кременчуці покращується. Про це говорили на останній нараді у міського голови Миколи Глухова.
За інформацією керівника міського відділу охорони здоров’я Валерія Литвиненка, сьогодні хворих з вірусним запаленням легень поступає менше, ніж раніше. Тих, хто одужав, а термін лікування від цієї хвороби в середньому місяць, – виписують.
Як стверджують джерела газети, також припинили безплатне лікування хворих з цією хворобою. Єдине що – важкохворим дають безкоштовно “Таміфлю”, який є тільки в лікарнях.
З яким же діагнозом виписують хворих? У їхніх медичних картках проставляють код j18, який, згідно з класифікатором МКБ-10, належить до класу хвороб органів дихання, блок: грип та пневмонія, назва – пневмонія без уточнення збудника хвороби.
Що розповіли газеті пацієнти?
- Кілька днів тому швидка забрала мене з температурою 39,9, – розповідає молода кременчужанка Дарина, яка вже тиждень лікується на стаціонарі пульмонологічного відділення 1-ї міської лікарні. – Спочатку була підозра на запалення легенів, зробили рентген, виявилося, що гострий бронхіт. Все одно госпіталізували, щоб не було ускладнень. Відділення переповнене, ліжок у палатах не вистачає, кладуть у сусідні відділення. Деякі хворі лежать ще з кінця минулого року, багато хворих побувало в реанімації. А взагалі, умови погані, немає гарячої води, в аптеці, що на першому поверсі, ціни м’яко кажучи “накручені”. Особисто я витратила вже понад 700 грн на медикаменти, у деяких ця сума сягнула двох тисяч.
А на парадних сходах лікарні в самісіньких халатиках та спортивних костюмах, не поспішаючи, смалять цигарки хворі. Надворі –15 C…
У дитячій міській лікарні ситуація не краща.
- Після нового року мене з 9-місячною донечкою госпіталізували з діагнозом двостороння пневмонія, – розповідає 25-річна кременчужанка Ганна. – Температура майже сорок трималася кілька днів поспіль. Кололи антибіотики, приймали цілу купу ліків. До нас у палату підселили дитину, хвору на кір. Всі маленькі, які були в палаті, захворіли. Слава Богу, мою Ніку оминуло. На третій день я сама стала почуватися зле. Мені прописали арбідол у капсулах, а наступного дня стала почуватися ще гірше. Як мені потім пояснили, сталося передозування, почалася страшенна алергічна реакція. А я годую дитину груддю, уявляєте, як це небезпечно? А ще моїй дитині та іншим дітям також прописали пити сироп, який навіть і пити не можна, лише полоскати горло. Не дивно, що діти кричали не своїм голосом, коли мами давали їм цю гидоту. Ось таке ми пережили лікування!
