Якраз у ці дні автор мав брати участь в атестації полтавських поліцейських. Із обласного управління Нацполіції телефонували і пропонували приїхати в Полтаву і попрацювати в комісії, яка цим займається.
Міг взяти участь, але не взяв. Вирішив, що це буде даремною тратою власного часу і грошей. Свої міркування щодо безперспективності і безглуздості подібних атестацій я виклав у іншій редакційній статті під назвою «Атестація чи профанація». У ній також ішлося й про те, що атестувати поліцейських можна і без участі в роботі будь-яких комісій. Для цього потрібно щодня й щогодини контролювати їх роботу на предмет дотримання правоохоронцями законності та принципів справедливості.
І ось днями нагода проконтролювати процес роботи практично переатестованої поліції таки трапилася. Було це в суботу 16 липня в Кобеляках, на вулиці Шевченка, у період між 9:00 та 9:30 ранку. Якраз навпроти двору, у якому живу, зупинився чорний «Фольксваген Пассат» із номерами на синьому фоні. Із нього вийшли двоє чоловіків, одягнених у міліцейську, точніше, поліцейську уніформу. У руках в них були сумнозвісні смугасті палички. Не довго думаючи, власники смугастих паличок на декілька хвилин влаштували на вулиці Шевченка справжнє шоу під умовною назвою «У два жезли». За ним було дуже зручно спостерігати, стоячи на тротуарі за двадцять метрів від місця події. За досить короткий проміжок часу чоловіки, одягнені у формений одяг, примудрилися зупинити не менше двадцяти автомобілів, що їхали по вулиці в різних напрямках. Зупиняли практично все, що могло рухатися. Але не все. За кілька хвилин спостереження за діями власників смугастих паличок вдалося зрозуміти алгоритм їх дій. Вони перевіряли в основному водіїв, які сиділи за кермом «Жигулів» або стареньких іномарок, котрі називають бюджетними. Єдиним виключенням стала досить дорога «Ауді» білого кольору. Її теж зупинили. У той же час поряд проїхало кілька тонованих «джипів», які в народі називають «бобіками». Їх ніхто навіть не намагався зупинити. При цьому кілька власників «бобіків» ледве не демонстративно порушили Правила дорожнього руху, їдучи з явним перевищенням дозволеної у населеному пункту швидкості і здійснюючи обгін через суцільну смугу.
Що ще кинулось у вічі під час спостереження за «роботою» «дайців», так це той факт, що власників усіх машин, які зупиняли, дуже швидко відпускали. Тобто, на складення протоколів ніхто свого часу не витрачав.
Подібний алгоритм дій власників смугастих паличок зацікавив. Тому автор взяв своє посвідчення та фотокамеру і вийшов на узбіччя дороги, щоб зафіксувати їх дії на відео. На жаль, його не вдалося відзняти якісно. Інакше воно було б долучене до цієї статті та звернення до керівництва Нацполіції у Полтавській області. Та нічого, подібна нагода ще трапиться. У цьому можна не сумніватися. Під час проведення зйомок автор, звичайно ж, не ховався в кущах, адже як журналіст не має права на проведення оперативної діяльності, а закон вимагає того, щоб людина, про яку збирають інформацію, знала про це.
Далі все відбувалось згідно із прогнозом, який сам для себе склав. Власники смугастих паличок, побачивши, що їх знімають на фотокамеру, миттєво втратили бажання зупиняти всіх, хто рухався дорогою. А через п’ять хвилин, певно, зрозумівши, що процес зйомок буде довгим у часі, чоловіки в формі сіли у свого «Пассата» і поїхали із Кобеляк.
Безумовно, хтось, а особливо керівники цих поліцейських, можуть зауважити, що ті виконували свою роботу і нічого не порушували. І непотрібно до них присікуватися. Можливо, так і було. Але я особисто в це не вірю. До речі, двоє водіїв із числа тих, кого в ті хвилини зупинили, розповіли, що їм назвали стандартну причину для зупинки — перевірка документів. А потім принюхувались до них.
Дійсно, поліцейські мають право зупиняти транспортні засоби для перевірки документів. Можуть вони й принюхуватись, щоб відчути запах алкоголю. Хоча останнє ніякими правилами чи законами не регламентовано. Але ж…
Хотілося б нагадати бравим поліцейським із паличками та їх начальству про те, що в Україні й до цього часу діє принцип презумпції невинуватості. І якщо вони вважають, що практично всі власники «Жигулів» та дешевих іномарок їздять без документів і напідпитку, то ці громадяни без найменших докорів сумління можуть стверджувати, що всі поліцейські «козли», «суки» та «пі…си». Але ж це не так, панове переатестовані поліцейські? Я ж не помиляюся? Так, я бачу і знаю, як співробітники того ж Кобеляцького райвідділу поліції затримуються на роботі до півночі, незважаючи на вихідні дні. Це — правда. Але ж я бачу і власників смугастих паличок, які пинять виключно «сіряків». І хто запам’ятовується пересічному українцю в першу чергу? Як ви думаєте, шановні керівники поліції?
І, знову ж, чим викликана така вибірковість у діях поліцейських? Чому власників «Жигулів» підозрюють, а власників «джипів» — ні? І чому «даішники» зникли, побачивши, що їх знімають? Якщо вони діяли в межах законності і виданого наказу, то їх не має згнічувати присутність людини із фотокамерою.
Наостанок хотілося б написати лише про позитив. Того ж дня, уже у Полтаві, спілкувався із представниками нової патрульної поліції. Молоді хлопець і дівчина у формі якраз складали протокол на власника розкішного «Лексуса», який припаркувався на перехресті. А мені на моє запитання дуже швидко пояснили, як можна доїхати у потрібне місце і де там без порушень залишити автомобіль.
Та через кілька днів полтавські знайомі розповіли про схему, у якій задіяні вже нові поліцейські. Вони в руки хабарів від водіїв не беруть. Натомість водій-порушник має можливість зайти у кафе відомої торгівельної марки і замовити там чашку кави вартістю у 150-300 гривень. Ціна коливається в залежності від «вартості» порушення Правил дорожнього руху. Не знаю, чи це правда. Але це тема для розслідування вже полтавських колег-журналістів.
Ну, а на останок — про «сіряків». Ви так і будете залишатися безправними і зневаженими. І не важливо, у яку форму будуть одягнені люди, котрі вас пинитимуть і присікуватимуться. Аж доки не зрозумієте, що в цьому світі є лише одна людина, яка вас може захистити. Це — ви. Поясніть у вічі і при можливості на камеру тому «даішнику», що він не правий. Повірте, це діє. І практично у всіх випадках. І не лише з поліцейськими.
