Копелець укотре нагадав, що при існуючому стані речей, землю в основному роздають у обласному управлінні Держгеокадастру, не зважаючи на побажання та потреби місцевих жителів. Наприклад, у сусідньому Решетилівському районі селяни втратили триста гектарів пасовищ, які віддали фермеру, наближеному до одного з народних депутатів України. Це, за словами Копельця, у будь-який момент може відбутися і в Єднанні чи Підгорі. А ось у Омельнику Кременчуцького району, де громаду вже створили, землею розпоряджається виключно місцева громада. І «зайди» із великих міст її «захапати» не можуть. Нагадав міський голова і про те, що в разі, якщо підгоряни чи хтось інший не захочуть об’єднуватися добровільно, із 2018 року їх приєднають до Кобеляк, не питаючи згоди.
Міського голову слухали уважно. Дехто позитивно сприймав інформацію, озвучену ним, дехто категорично не погоджувався із його аргументами. Одна жінка, яка постійно сперечалася із Копельцем, заявила:
— У нас і без Кобеляк порядок. Не такі ми вже й засранці.
Чимало людей прагнули почути, що ж конкретно отримає їх село Єднання в разі об’єднання. Чітких і конкретних обіцянок Олександр Олександрович не давав, заявивши:
— Я не приїхав вас прохати, я вам пропоную. Об’єднаємось — будемо робити і на Єднання.
Щодо можливості відновлення школи і дитсадка в Єднанні, то Копелець сказав:
— Я був і залишаюся прихильником того, щоб дитсадки і початкові школи працювали у селах. Непотрібно, аби дітки щодня тряслися в автобусі, щоб їх забирали у сім ранку і привозили додому о шістнадцятій.
На це сільський голова Анатолій Няйко зауважив:
— Дитсадок — це можливо. А на відновлення школи нам грошей не дадуть. Це — нераціонально.
Узагалі, потрібно відзначити, що між міським і сільським головою виникали дискусії. У основному вони відбувалися в межах пристойності. Няйко нагадав, що зараз по селах їздить ініціативна група, створена Копельцем, і агітує за об’єднання. І наголосив:
— Не вірте нікому, хто говорить, що в разі примусового об’єднання нас можуть приєднати до Озір. У будь-якому разі ми будемо з Кобеляками. Хоча я вважаю, що ми самодостатня громада. Із 2010 року Підгорянська сільська рада має гроші і розвивається. От і зараз ми виготовляємо документацію для відновлення вуличного освітлення у Єднанні.
Ігор Шпирка настирливо задавав міському голові запитання:
— А скільки представників Підгори буде у депутатському корпусі та виконкомі нової громади? Якщо із Кобеляк десять, а від нас один, то завжди буде так, як захочуть кобелячани.
На це Копелець чіткої відповіді не дав, а сказав, що в новій раді будуть представлені всі. Якщо ж почитати законодавство, то там сказано, що представництво буде залежати від кількості населення. І колишня Підгорянська сільрада може розраховувати на два-три депутати і старосту як члена виконкому.
У кінці перейшли до голосування. Із 45 присутніх по протоколу за об’єднання проголосували 12 чоловік, 17 висловилися проти. Інші — утрималися.
25 липня таке ж зібрання відбулося і у Підгорі. Там «за» проголосували 18 чоловік, 13 — проти. Тепер своє рішення будуть приймати сільські депутати.
