До роботи в газеті фактично не звертав уваги на поведінку людей. Точніше на те, як деякі особи можуть легко пристосовуватись до умов, у які вони потрапили. Та в журналістській практиці потрібно ретельно вивчати кожну людину. Це допомагає зрозуміти, чи варто вірити її словам. А також убереже від неприємних моментів. Я не буду називати імена людей, про яких згадаю у редакційній. Думаю, що вони та їх оточення зрозуміють, про кого йде мова.
Учора відбулось чергове протистояння біличан, одні з яких вимагали припинення роботи свинокомплексу, інші захищали «Сільські традиції». Щоб там не говорило його керівництво, але людям набридло слухати брехню. А вона звучить із уст михайлюків, грушевських, калатурів чи ще когось постійно. Наглядним прикладом цього стали останні дії керівництва «Сільських традицій». Спершу вони погодились із умовами, які їм поставили біличани, а потім заявили, що на них тиснули. І з гордо піднятою головою говорять, що підприємство працюватиме, а свині — не винні. А про що думали ці люди, коли брехали учасникам акції. Виходить, біличани, які блокують в’їзд кормовозів, винні, що тварини помирають голодною смертю, а керівники комплексу святі, бо їхньої вини в цьому немає. Вони ж разом із Сергієм Жуком під селищною радою оголосили, що будівництво очисних споруд триває. Щоправда, уже цілих п’ять років. Не знаю, як біличанам, а мені вже набридло слухати ці байки. Хоч і живу я в райцентрі, і чую їх лише на зборах і акціях у Біликах.
Та повернемось до «хамелеонів». Думаю, що це справедливе прізвисько для людей, які швидко змінюють свої погляди. Щоправда, під час учорашніх подій біля свинокомплексу один із громадських діячів (так себе величав цей чоловік) назвав хамелеоном начальника відділу поліції. Насправді ж поліцейський, намагаючись утихомирити настрої людей, лише виконував свою роботу. А от діяч устиг спочатку заявити біля селищної ради прибічникам комплексу, що тільки завдяки йому були досягнуті всі попередні домовленості між сторонами. І повторив ті ж слова протестувальникам біля підприємства. При цьому говорив, що оті — погані і вони налаштовані тільки на бійку. Та цей чоловік не відає, що коїть, чи, навпаки, дуже чітко відає. Так як із його дій стає зрозуміло, що це вдалий момент для агітації і піару своїх «величних» вчинків.
Кілька жителів Біликів також навчились змінювати своє «забарвлення». То вони дорікали селищному голові її зв’язкам із свинокомплексом, то під час акцій, стоячи навпроти підприємства, кричали громаді, що з ними і підтримують їх. А вчора стали в одній шерензі з прибічниками «Сільських традицій» і закликали інших схаменутись.
Саме гидке те, що покараними в цій ситуації будуть рядові поліцейські та звичайні громадяни. Теоретично ж, відповідальність мають нести керівники підприємства, провокатори і обласне керівництво. Останні — починаючи від Удовіченка, який відкривав цей свинокомплекс, і закінчуючи Головком та його заступниками, котрі показують свою повну безпорадність і не можуть вирішити ситуацію, що склалась у селищі.
Це в черговий раз доводить слабкість українського законодавства. Не повинні люди протестувати. Для цього є відповідні державні органи, які мають перевірити роботу підприємства, оштрафувати, якщо вона не відповідає всім нормам і дати час на ліквідацію недоліків. А потім, якщо їх не ліквідують, припинити роботу комплексу. Отоді нікому не треба буде ставати «хамеленом» і пристосовуватись до ситуації.
