6 вересня Новосанжарський районний суд продовжив розгляд справи щодо побиття бійця 93‑ї бригади Ярослава Теличка, яке сталося у березні цього року у селі Руденківка. Упродовж засідання суддя Олександр Гаврилюк допитав свідків, потерпілого та обвинувачених. Одного із обвинувачених через ухиляння від суду арештували на два місяці.
Арешт під час засідання
Починається суд із розгляду справи Ростислава Гасанова. Один із підозрюваних у побитті Теличка кілька місяців перебував за межами України, тому справу щодо нього вивели у окреме провадження. Суддя Олександр Гаврилюк на початку засідання намагається з’ясувати, чому, навіть повернувшись до України, Ростислав Гасанов не з’являвся на попередній розгляд справи.
— Був у місті Києві. Не було коштів, щоб приїхати на суд. Прошу вибачення, — так коментує свою відсутність один із підозрюваних.
Суддя у відповідь на вибачення наголошує, що підозрюваного змушені були подати у розшук. А тому, аби упередити відсутність його на наступних засіданнях, суд приймає рішення про арешт терміном на два місяці. Тут-таки у залі на Ростислава Гасанова надягають наручники. Працівники поліції супроводжують його до заґратованої лави підсудних і там знімають кайданки. Решту засідання він перебуває за ґратами. Від послуг адвоката відмовляється, запевняє, що у змозі захищатися самостійно.
Постраждалий вимагає 100 тисяч компенсації
У продовженні слухання справи прокурор Олександр Дубович зачитує обвинувальний акт. Згідно матеріалів справи, Ярослав Теличко стверджує, що 22‑го березня 2016‑го року у селі Руденківка його побили четверо місцевих жителів. У побитті звинувачують Олександра Бєдарєва, Владислава Гененка, Богдана Стогнія та Ростислава Гасанова. Під час бійки потерпілий отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості і перебував на лікуванні спочатку у Новосанжарській ЦРЛ, а потім у військовому госпіталі міста Полтава. Отриманий моральний збиток та фізичну шкоду організму Ярослав Теличко оцінив у 100 тисяч гривень, які прохає суд стягнути сукупно із чотирьох підозрюваних.
Серед підозрюваних лише Олександр Бєдарєв визнає, що завдавав Ярославу Теличку удари. Ростислав Гасанов стверджує, що Теличка не бив, лише розбив вікно у автівці сокирою. Владислав Гененко своєї вини не визнає, а Богдан Стогній у судовому засіданні стверджує, що його взагалі не було на місці події.
— Не знаю як і хто вигадав, що я теж там брав участь. Мене під час цього інциденту не було, — пояснює Богдан Стогній, звертаючись до суду.
Хто ж витягнув сокиру?
Обвинувачений Бєдарєв у своїх поясненнях суду зазначає, що конфлікт спровокував сам Теличко, коли вийшов із машини із сокирою у руках.
— Він вийшов із магазину, ми йому зробили зауваження, що він їздить п’яний за кермом. Теличко сів у машину, а потім виліз — у нього в руках уже була сокира. Сказав: «Зараз ти в мене будеш «двохсотий»! Не знаю — що це означає.
Саме злощасна сокира стає центральною дійовою особою усього конфлікту. Суддя Гаврилюк тривалий час намагається з’ясувати у Теличка, навіщо він возив сокиру поруч із місцем водія та яким чином її дістали із автомобіля під час бійки.
— Просто возив — і все. Я про неї навіть забув. Хто витягнув її з машини — я не бачив. А вікно нею розбив Гасанов, — так коментує історію із сокирою сам Ярослав Теличко.
Упродовж досить тривалого часу суддя Олександр Гаврилюк намагається з’ясувати у потерпілого, чому заявлена сума позову складає саме 100 тисяч гривень. Потерпілий пояснює, що після побоїв має постійні головні болі. І зауважує, що 25 тисяч гривень з одного — це не така вже й велика сума.
Далі буде
Окрім потерпілого та підозрюваних, суддя цього ж дня опитує свідків з обох сторін. Свідки, які їхали у авто разом із Теличком, запевняють, що військовослужбовець був тверезий і сокиру з автомобіля не витягав. А свідки зі сторони підозрюваних, зокрема Панасенко та Дерев’янко, запевняють, що конфлікт спровокував сам потерпілий. На допиті свідка Дерев’янка суддя зупиняє засідання і оголошує перерву до наступного дня. 7‑го вересня суд у справі продовжився, а ми розповімо про його хід у наступному номері тижневика.
