26 квітня в Україні нібито відзначали 30 роковини трагедії на Чорнобильській АЕС. Людям, які брали участь у ліквідації страшної аварії на атомній електростанції, пообіцяли невелику одноразову грошову допомогу. Зараз, у середині вересня, ліквідатори грошей так і не отримали.
У вівторок 13 вересня до редакції зателефонував чоловік, який представився Ігорем Карнаухом, жителем Кобеляк. Він розповів, що є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, інвалідом другої групи. Ігор повідомив, що у нього та в інших чорнобильців виникають проблеми під час отримання обіцяних державою пільг та компенсацій. І запропонував зустрітися, щоб детальніше розповісти про ситуацію. Що й було зроблено того ж дня.
Як стало відомо під час розмови, Ігорю Карнауху представники влади давали дві обіцянки. Перша — це грошова виплата до 30‑х роковин трагедії, друга — допомога на придбання будинку чи квартири. Та для початку ми разом вирішили спробувати розібратися хоча б в одній ситуації. На перший погляд — вона проста, далі нікуди.
Тридцять років тому частина українців врятували свою державу, Європу, а, можливо, й інші континенти від екологічної та гуманітарної катастрофи. Ціною власного здоров’я, а той життя учасники ліквідації аварії на ЧАЕС зупинили подальше розповсюдження пожежі на атомній станції та можливі потужні викиди радіації в атмосферу. За це держава надала їм різні види пільг та допомоги.
А до 30‑ї річниці ліквідації аварії на ЧАЕС ліквідаторам пообіцяли одноразові грошові виплати. Житель Кобеляк Ігор Карнаух входить до числа тих 177‑ми чорнобильців, котрі проживають на території Кобеляцького району. Із них — 162 учасники ліквідації аварії, 14 вдів померлих ліквідаторів, одна дитина-інвалід. Усім їм пообіцяли одноразові виплати. Про те, що йому виплатять гроші, Ігор дізнався із засобів масової інформації. У квітні чоловік пішов у відділення соціального захисту населення, щоб дізнатися, коли можна отримати гроші. Його завірили, що гроші будуть. Минуло кілька тижнів. Грошей не було. Керівник громадської організації чорнобильців Олександр Койнаш розповів колегам, що мав зустріч із заступником голови РДА Жанною Шевцовою і вона підтвердила, що виплати у найближчий час проведуть. У травні Карнауху сказали, що гроші виділили, потрібно писати заяву і зібрати документи про свої банківські реквізити, куди кошти перерахують. Чоловік зробив і це.
А далі, як завжди, «блискуче» проявила себе українська бюрократична система. Гроші в сумі 130,9 тисячі гривень депутати Кобеляцької районної ради таки виділили. Та виявилося, що немає відповідного порядку їх розподілення. Його нібито мав розробити і надіслати на місця обласний Департамент соцзахисту. А в районах — створити спеціальну комісію, яка б їх розподіляла. Минав час. Порядку розподілення все не було. Ігор Карнаух ще кілька разів ходив по інстанціях. Звертався і до голови райради Володимира Кішінського.
Дочекавшись вересня і не дочекавшись грошей, чорнобилець за порадою знайомого звернувся до редакції. Він пояснив:
— Можливо, ви розберетеся, що ж таки відбувається. То у них якихось документів немає, то якоїсь комісії, то відповідальність на себе ніхто брати не хоче. Кажуть, що гроші є, але нам їх не дають.
У той же день 13 вересня ми звернулися за роз’ясненням до голови районної ради Володимира Кішінського. Він миттєво зателефонував до Зої Петренко, керівника районного управління соцзахисту. Від себе Кішінський пояснив:
— У основному затримка пов’язана з відсутністю спеціального порядку. Депутати виділили гроші ще навесні. Не дочекавшись із Полтави отого документа, ми самі його розробили і прийняли.
Поговоривши із Зоєю Петренко, Кішінський додав:
— Уже все готово. Розпорядженням РДА від 13 вересня комісія затверджена. У соцзахисті на сьогоднішній день зареєстровані 20 заяв від чорнобильців. Усі вони написані неправильно. Тому людям потрібно прийти, переписати заяви і нарешті отримати гроші. Зараз працівники соцзахисту телефонують усім чорнобильцям і прохають їх прийти й терміново оформити документи на отримання одноразової виплати.
Отже, через п’ять місяців після 30‑ї роковини аварії її ліквідатори нарешті отримають обіцяні і заслужені гроші. Дитині-інваліду та вдовам виплатять по тисячі гривень, учасникам ліквідації — по сімсот. Риторичне запитання: що було б із Україною, аби ті люди тридцять років тому такими темпами реактор гасили?
P. S. Ми обов’язково зв’яжемося із Ігорем Карнаухом і запитаємо, чи отримав він гроші.
